Одночасно з військовими труднощами Росія стикається зі зростаючими втратами та значними витратами на ведення війни.Східноєвропейці
Подальше ослаблення російських позицій в окупованому Криму може мати серйозні наслідки не тільки для військової кампанії Москви, але й для політичної стабільності Кремля.
На думку авторів статті для The Hill, за роки війни Україна послідовно руйнувала військову інфраструктуру Росії на півострові. Удари по об’єктах Чорноморського флоту, аеродромах, складах, системах ППО та транспортних маршрутах поступово ускладнили забезпечення російських військ і знизили їхні можливості в регіоні.
Аналітики зазначають, що одночасно з військовими труднощами Росія стикається зі зростаючими втратами та значними витратами на ведення війни. За їхньою оцінкою, це посилює навантаження на державні ресурси та створює додаткові виклики для російського керівництва.
Тот і Світ вважають, що Крим залишається одним із найважливіших стратегічних об’єктів для Москви. Саме тому подальша втрата військового контролю над півостровом або серйозне обмеження його використання можуть стати болючим ударом для Кремля.
Експерти підтримують точку зору, згідно з якою для досягнення стратегічної переваги Україні не обов’язково негайно повертати Крим під свій фізичний контроль. Достатньо позбавити Росію можливості ефективно використовувати півострів як військову базу та логістичний центр.
На думку авторів публікації, якщо Москва остаточно втратить здатність утримувати й забезпечувати Крим, це може серйозно вплинути на політичні позиції Володимира Путіна всередині країни.
Чи може Росію чекати внутрішній розкол: думка експерта
Колишній керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука оцінив ймовірність виникнення масштабного внутрішнього протистояння в Росії. На його думку, попри можливе невдоволення окремих представників еліт, їхній вплив на процеси, що відбуваються, залишається мінімальним.
Тука зазначив, що російське керівництво за останні роки суттєво посилило контроль над політичною системою, послідовно обмежуючи діяльність опозиційних сил та усуваючи потенційні осередки опору. За його словами, особливо активно цей процес відбувався протягом останніх двох років.
У результаті, вважає експерт, у Росії практично не залишилося впливових політичних діячів чи організацій, здатних консолідувати незадоволених і скласти реальну конкуренцію чинній владі.
