Росія проти ночі 19 липня атакувала Україну понад 40 ракетами. Ворог, зокрема, використав балістику, гіперзвукові ракети “Циркон”. В умовах дефіциту ракет до систем ППО збивати ворожі ракети українським оборонцям було дуже важко.Географічна довідка
Військовий експерт, засновник БФ “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко розповів 24 Каналу про особливості масованої атаки росіян 19 липня. Він пояснив, у чому її відмінність від попередніх ворожих обстрілів.
Росіяни запроваджують нові підходи у своїх атаках
Романенко пояснив, що ворог застосовує нові підходи у побудові повітряного удару. Атака 19 липня була масованою з погляду балістичної компоненти. Це означає, що частка балістики в цьому ударі та частка ракетних засобів противника були більшими.
Одна справа, коли, наприклад, ворог запускає близько 500 дронів, а зовсім інша, коли 120 БпЛА, але при цьому, за різними оцінками, ще близько 40 балістичних ракет. Лише по столиці випустили 21 балістичну ракету типу “Іскандер-М” та С-400. Остання – зенітна ракета, яка разом із відповідним комплексом використовується для завдання ударів “земля – земля”. Тобто росіяни знаходять засоби для того, щоб підсилити балістичну компоненту,– підкреслив військовий експерт.
Також під час атаки росіяни використали “Циркони”. Це ракета, яка застосовується по морських цілях. Вона, за його словами, гіперзвукова, і це означає, що швидкість безпосередньо цієї ракети – понад 5 махів, тобто це швидкість звуку. Тому це ускладнює українським обслугам зенітно-ракетних комплексів збивати їх.
Крім того, як відзначив Романенко, для того, щоб підвищити швидкість ракет, росіяни запускають “Іскандер-М” з винищувачів МіГ-35. “Іскандер-М” удосконалений і модернізований під ці літаки й має назву “Кинджал”.
Для чого росіяни це роблять? Коли цей літак набирає швидкість до 2800 кілометрів на годину, він запускає ракету. І швидкість ракети додається до швидкості літака – у такий спосіб вона стає квазігіперзвуковою, сягаючи позначки понад 5 швидкостей звуку. Це теж ускладнює роботу наших обслуг зенітно-ракетних ПТРК, які застосовують дефіцитні у нас ракети PAC-3,– зауважив Ігор Романенко.
В умовах обмеженої наявності зенітних ракетних комплексів модифікації PAC-3 ми бачимо відповідні результати щодо збиття ворожих ракет. Зенітно-ракетні бригади, зокрема ту, що працює в Києві (вона першою у світі збивала “Іскандер”, “Циркон” та “Кинджал”), потрібно забезпечити додатковими батареями комплексу PAC-3.
