Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський попросив вибачення у ексміністра оборони Михайла Федорова та заявив, що не знав про конфлікт між ними.
Джерело: колонка Сирського для Militarnyi
Пряма мова: “Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни.Час і календарі
Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі”.
Деталі: Головком також пише, що звести цю війну до протистояння двох персон — “найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу”.
Пряма мова: “І друга думка, з якої випливає все, що я скажу далі: війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї. Тому далі буде не про стосунки, а про роботу.
Почнімо з базових речей, які загубилися в дискусії.
Міністерство оборони — це забезпечення війська, закупівлі, вироблення політик, цивільний контроль над ЗСУ. Це величезна робота, без якої армія не воює. Міністр не має особисто перебувати на нулі й не має бути стратегом війни. Це не його завдання і не його відповідальність.
Стратегія війни, планування операцій, ситуація на фронті — за законом моя відповідальність перед Верховним Головнокомандувачем. Далекобійні удари, ізоляція Криму — це роблять ЗСУ, СБУ, ГУР, ДПСУ, і координується Верховним Головнокомандувачем і мною. Не тому, що я “не пускаю” когось до успіху, а тому, що так вибудувані інституційні процеси у всіх арміях світу”.
Деталі: Сирський додає, що йому дарма закидають “відсутність стратегії”, адже стратегія, за його словами доповідається верховному головнокомандувачу, а її результат видно на фронті.
Пряма мова: “Я служу в армії понад 40 років. Я армійська людина: я не ставлю ультиматумів своєму керівнику і не керую військами через месенджери. Мільйонна армія не керується у вотсапі. Вона керується через штаби, накази і відповідальність командирів на місцях.
Одне з нещодавніх рішень: я делегував командирам корпусів повноваження, зокрема й щодо переведень військовослужбовців у межах корпусів. Це і є протилежність ручному керуванню”.
