Повернення Михайла Федорова до Міноборони може зняти частину кадрової напруги, однак водночас зробить його відповідальним за найболючішу тему — реформу мобілізації, що позначиться на його особистому рейтингу
Таку думку в етері Еспресо та Slawa.TV висловив Олексій Буряченко, професор КАІ, президент “Міжнародного інституту безпекових досліджень”.
Якщо Михайло Федоров погодиться очолити Міністерство оборони, то ризикує, на думку Олексія Буряченка, не лише отримати один із найскладніших напрямків роботи в уряді, а й втратити частину нинішньої суспільної підтримки. Хоча влада вже пропонувала Федорову різні варіанти продовження кар’єри, зокрема спеціально створену посаду технологічного віцепрем’єра з акцентом на розвиток оборонної сфери. Такий форматозволив би використати його досвід у цифровізації та військових закупівлях, водночас не пов’язуючи політика з реформою мобілізації.
Буряченко припускає, що відмова від таких пропозицій може свідчити про політизацію кадрового питання самим Федоровим або його командою. Водночас він переконаний, що для держави було б доцільніше повернути посадовця до уряду, адже це могло б знизити рівень суспільної напруги навколо кадрових рішень.
Однак, за словами експерта, саме Міністерство оборони залишається для Федорова найбільш ризикованим варіантом. Адже, якщо він очолить відомство, до нього автоматично буде прив’язане питання мобілізаційної реформи — однієї з найчутливіших тем для українського суспільства.
На думку аналітика, така відповідальність неминуче позначиться на особистому рейтингу політика.
“Якщо він повернеться до Міністерства оборони, то до нього все одно буде прикріплене питання реформи мобілізації. А це неминуче призведе до падіння його нині зростаючого рейтингу. Тому повернення до Міноборони може нести для нього серйозні електоральні ризики”, — наголосив експерт.
