Військовослужбовець ЗСУ Ihor Raievskyi написав ПОСТ на своїй сторінці у фейсбук. Автор пише про будні війни, про смерть, яка ходить поруч, про постійні прильоти та вибухи, постійну напругу.
“Всі втомилися від війни… А я втомився прощатися з життям. Коли твоя позицiя змальована, прилітає чітко в окоп, ти чуеш вихід: рахуєш секунди-приліт. Перший, другий, третій.. засипає землею, німіє потилиця, болить ніс, на деякий час втрачаєш слух(активні навушники допомагають, але їх постійно знімаєш, Щоб не проґавити вихід) Прильоти лягають чітко(в думках навіть хвалиш) знов вихід: зараз скоригують, і цей приліт мій…
Ні, і цей не мій.. відчуття не полегшення, a ЯК наче отримав відстрочку. Ще не час. Біда тим, у кого не витримали нерви, і вони почали бігти, в той час, як 120мм розбирають окоп і укриття, 82мм працюють по піхоті, яка починає бігти.
Периметр беруть B квадрат кілька дронів, мавіки, які періодично міняються і, зазвичай, щось краще на більшій висоті, в такі моменти ще може працювати РЕП, щоб заглушити наш зв’язок, і ми не змогли передати напрямок удару… сподіватися ні на кого Так виглядає смерть у прямому ефірі.
Знаходишся в режимі постійної напруги, Тебе постійно хтось хоче вбити, але це вже не дивує. Вони хоча б щирі у своїх почуттях!
