Україна має план на випадок загибелі президента Володимира Зеленського під час війни, хоча українські чиновники відмовляються публічно про це говорити, пише «Главком».
Зазначається, що з того часу, як Зеленський відхилив пропозицію Заходу про евакуацію на початку повномасштабного вторгнення РФ, сказавши своїм майбутнім американським союзникам: «Мені потрібні боєприпаси, а не таксі», – український президент відіграв ключову роль у залученні міжнародної підтримки для боротьби з Росією.
Через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення головний радник Зеленського Михайло Подоляк заявив, що російські диверсійні та розвідувальні групи, включно з чеченцями та найманцями «Вагнера», намагалися зробити щонайменше десяток серйозних замахів на президента.
Зрозуміло, що зараз ризики менші, ніж у перші хаотичні тижні війни, коли російські танки наступали на українську столицю й мало хто вірив, що нація у стані війни виживе. Але ніхто в українському уряді чи парламенті не сумнівається, що небезпека залишаєтьсявисокою.
Попри небажання українських чиновників про це говорити, план дій на випадок загибелі Зеленського таки існує. Ще минулого року це фактично підтвердив держсекретар США Ентоні Блінкен, коли в одному інтерв’ю заявив, що «українці мають плани» щодо «безперервності уряду».
Формально за Конституцією лінія передачі влади є чіткою. Коли президент не зможе виконувати свої обов’язки, голова Верховної Ради України візьме на себе його обов’язки. Видання зазначає, що поточний голова Верховної Ради – Руслан Стефанчук – не має особливо високого рейтингу довіри серед населення, але це навряд чи буде проблемою.
«Є сильна команда лідерів і я думаю, що ми побачимо колективний уряд», – пояснює гіпотетичну ситуацію старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Адріан Каратницький.
До керівної ради, швидше за все, увійдуть Стефанчук як фігурант, а також голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр оборони Олексій Резніков. Натомість Валерій Залужний залишиться на посаді головного генерала країни.
Каратницький зазначив, що сподівається побачити роль телеведучого Сергія Притули, який зараз проводить великі благодійні ініціативи та має захмарний рейтинг довіри.
«Країна досягла точки дуже суттєвої солідарності та національної єдності, тому, якби із Зеленським трапилося щось жахливе, це не було б таким вирішальним, як ви думаєте», – сказав Каратницький.
Каратницький також наголосив, що в Україні створено відпрацьовану адміністративну, військову та дипломатичну машину.
Світова історія теж підтверджує вищесказане, адже за підрахунками експертів Національного бюро економічних досліджень США, за останні 150 років відбулося 59 убивств національних лідерів. На думку авторів статті, вбивства автократів викликають суттєві зміни в інституціях країни, а вбивства демократів – ні.
«Вбивство ніколи не змінювало історію світу», – впевнено заявив прем’єр-міністр Британії Бенджамін Дізраелі через кілька тижнів після того, як президента Авраама Лінкольна застрелили під час перегляду вистави у вашингтонському театрі Форда. Убивство справді мало вплинуло на скасування реформ його адміністрації.
Ситуація в Україні, природно, особлива. Завдяки зміцненню демократичних інституцій вона далека від ситуації занепаду Римської республіки, дні якої майже напевно були полічені, незалежно від того, чи вдалось вбивство в березневих ідах, чи ні. А в Європі вже війна.
Хоча смерть Зеленського була б психологічним шоком, Каратницький сказав, що для оцінки ймовірного впливу потрібно розглянути, як трансформувалася Україна після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення.
Загрузка...
