Дні стають коротшими, ночі холоднішими, а ми все більш грубими та мовчазними. Війна не закінчується. Вона виснажує, але також відкриває очі на багато речей, які були навмисно приховані від нас.
Ілюзій стає все менше, ми дорослішаємо не по роках. Ми мудрішаємо щохвилини. Довіряємо лише Богові та своїм надійним побратимам.І щиро радіємо, що за нашими спинами продовжується спокійне, красиве, насичене життя. Заради цього варто битись. Бережіть життя, цінуйте. Не гайте час на пусте й фальшиве. Це найкраща порада з передка.
А ми тим часом робимо все, щоб стримувати противника. Аби він не забирав у нас та у вас цю радість — жити та радіти.
До швидкої зустрічі!
Мужні воїни зараз на фронті борються за наше краще життя. За наш сон у теплому ліжку, за чисте небо без ракет. Тому ми всіма силами повинні їх підтримувати і не забувати їм допомагати!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач . Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними
