До Франківська ми переїхали два роки тому. Раніше в Мелітополі жили. Любили наше місто дуже сильно, але там небезпечно і треба дбати про дітей. Інакше б ніколи не переїхали.
Та у Франківську нам доволі комфортно. Коли ми приїхали якийсь час жили в дитячому садочку, а тоді нам запропонували переїхати в старий будинок. Звичайно, таке собі житло, без ремонту, труби у ванній протікають, шпалери обдерті, вікна дерев’яні. Було прикро, що кращого не знайшли, але нічого.
Одяг та побутову хімію нам давали волонтери, харчові продукти також. Згодом я підробіток знайшов, дружина ж вдома з дітьми сиділа. Насправді все нас влаштовувало. Єдина проблема – дітей в школі почали пресувати через російську мову. Ми навіть до школи ходили розбиратись. Досі не розумію, як ці люди не можуть збагнути, що це не найважливіше. В окопах повно російськомовних. А вишиванка – не ознака патріотизму.
На якийсь час все заспокоїлось. Та ось днями я почув, що місцева влада обурена тим, що на вулицях Франківська дедалі частіше можна почути російську. І тому в місті працюватимуть мовні інспектори. Мені колега на роботі це прочитав і додав з усмішкою:
– Все, тепер ти мову вивчиш! Бо інакше інспектор тебе зловить!
– Ага, і що він зробить? Аж нічого! Взагалі, що це за дурниці? Мало було Фаріон?
– Ну, вивчи мову і не буде проблем.
– Ти подивись на США, там і китайці, й індуси! Та навіть американці безграмотні! Що це у нас за демократія? Сьогодні мовні інспектори робитимуть зауваження, а завтра мене до в’язниці посадять! Російська – моя рідна мова, мова моїх батьків.
– То може краще було інше місто обрати. Хоча б Дніпро!
– Куди хочу – туди й їду! І говорю як хочу. Це все дискримінація переселенців, спеціально роблять, щоб їх вижити!
Я вже навіть не знаю, як далі бути. В сучасному світі таке ставлення до мови – це ненормально! А ви як ставитесь до появи таких мовних інспекторів? Вважаєте, що це нормально?