Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР), передають Патріоти України.
Одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Деріпаски та китайської Shenhua Group. Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати п’ять мільйонів тонн вугілля щороку до Китаю – близько 500 вантажівок на добу
Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води «Ямаровка» та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти. Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.
Залежність від Китаю проявляється і в туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізнесмени з КНР скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро «своїм». За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до двох мільйонів громадян Китаю
Таким чином, навіть символ російського природного багатства – Байкал – поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами.
