В Україні позитивно оцінили результати берлінських переговорів. У Києві вважають, що ця зустріч хоч і не надто наблизила закінчення війни, але тепер принаймні окреслено обриси нової безпекової архітектури Європи.
“Обнадійливі новини про мир! Переконаний, він найближче, ніж коли-небудь з часів Стамбулу в 2022 році”, – написав у Telegram народний депутат від пропрезидентської партії “Слуга народу” Данило Гетманцев про результати зустрічі в Берліні. 14 та 15 грудня в німецькій столиці відбулися переговори про завершення війни Росії проти України між українським президентом Володимиром Зеленським та спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Пізніше до них долучилися лідери низки провідних європейських країн, керівництво ЄС та НАТО.
Сам Зеленський, спілкуючись з журналістами після переговорів, сказав, що США хочуть швидкого завершення обговорень угоди про мир, але Україні важлива якість. За його словами, на переговорах у Німеччині сторони наблизилися до найскладніших пунктів угоди, зокрема про надання Україні гарантій безпеки, які мають бути проголосовані й затверджені Конгресом США.
Зеленський повідомив, що сторони обговорили й відновлення України – створення спецфонду, з якого фінансуватиметься відбудова зруйнованого житла та інфраструктури, а також виплати сім’ям загиблих військових. “Я дуже радий, що ми змогли об’єднати Сполучені Штати і Європу, працюючи над цими документами”, – сказав президент України.
Попри пафосні заяви зустріч у Берліні не наблизила мир в Україні
Українські експерти не приховують свого скепсису щодо результативності переговорів по мирному плану, але водночас вказують на те, що на цьому треку Україна “добре грає свою гру”. Попри пафосні заяви про досягнення домовленостей ані Росія, ані Україна не готові прийняти умови, які зараз обговорюються, сказав у розмові з DW експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
“Основні вимоги, які висуває Росія, Україну не задовольняють, бо ми не готові капітулювати. А Росії не вигідно зупинення війни, бо вона не знає, що робити потім з людьми зі зброєю і військовою економікою. Відповідно Росія не погодиться на мир чи навіть на той 28-пунктний план, який вони подали. Але Трамп (президент США Дональд Трамп. – Ред.) хоче, й Україна змушена грати в цю гру”, – каже Ус.
Окреслено нову архітектуру безпеки в Європі
Натомість експерти наголошують, що набагато важливішою під час берлінської зустрічі була спільна заява лідерів низки європейських країн та керівництва ЄС. У заяві йдеться про підтримку мирних зусиль президента США Дональда Трампа задля досягнення справедливого та тривалого миру і вказується, що лідери США та Європи зобов’язалися співпрацювати, аби надати Україні “надійні гарантії безпеки” та заходи для підтримки економічного відновлення в контексті угоди про закінчення війни.
У Берліні сталося те, чого в Москві боялися найбільше, а в Києві обережно сподівалися, вважає український науковець, кандидат технічних наук, голова ради директорів компанії Telesens Едуард Рубін. За його словами, європейські лідери, підписали документ, який де-факто змінює архітектуру безпеки європейського континенту. “Документ має суху назву: “Спільна заява європейських лідерів за підсумками зустрічі в Берліні”. Але його зміст – це вирок імперським амбіціям РФ. Берлін 15 грудня 2025 року увійде в підручники історії як день, коли Європа перестала боятися і почала діяти”, – написав науковець на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, цей документ є результатом жорсткого компромісу між бажанням президента США Дональда Трампа швидко закінчити війну й страхами Європи залишитися сам на сам з російським диктатором Путіним. Едуард Рубін вважає, що за підсумками зустрічі в Берліні Трамп отримає “лаври миротворця”, зупинку гарячої фази та перекладання фінансових витрат на Європу. Європа отримає буферну зону, захищену 800-тисячною українською армією. Україна отримає гарантії безпеки, гроші на відновлення й перспективу ЄС.
У Берліні вималювалася роль України в ЄС
Позитивно таку спільну заяву європейських лідерів оцінив і політолог Петро Олещук з Київського національного університету імені Тараса Шевченка. “По суті, формується загальна думка, певний консенсус, що вступ України до ЄС має бути частиною повоєнної архітектури Європи й своєрідною гарантією безпеки. За своєю тональністю Берлінська декларація є достатньо позитивною для України”, – зазначив у розмові з DW Олещук.
“Москва отримує стратегічний глухий кут. Замість слабкої нейтральної країни біля кордонів – військовий монстр, інтегрований у Захід”, – підсумовує Едуард Рубін у своєму пості. Іван Ус, у свою чергу, наголошує, що в Берліні вималювалася роль України в ЄС як основної сили, яка буде противагою Росії, і тепер питання в тому, чи зможе ЄС швидко перебудувати себе, аби забезпечити реалізацію цього плану з шести пунктів.
