Видання зазначає, що оптимістичні дипломатичні заяви учасників переговорів приховують глухий кут у мирному процесі.
Тристоронні перемовини між Україною, Росією та США, що відбулися в Женеві, завершилися без жодного прориву, хоча обидві сторони намагалися створити враження конструктивності. Як пише The Wall Street Journal, Київ і Москва фактично об’єдналися в одному прагненні – не викликати роздратування президента США Дональда Трампа та не створити враження, що вони гальмують мирний процес.
Попри оптимістичні заяви дипломатів, учасники зустрічей визнають: переговори дедалі більше нагадують політичну виставу. За словами експосла США в НАТО Іво Даалдера, нинішній формат не наближає завершення війни. Він переконаний, що сторони радше намагаються уникнути звинувачень у тому, що Трамп не здатен забезпечити мир.
“Це гра, мета якої – уникнути звинувачень у нездатності Трампа покласти край війні”, зазначає Даалдер.
Анонімний високопосадовець з України підтвердив, що три раунди перемовин – у Женеві та Абу-Дабі – перетворилися на демонстративний процес, покликаний показати Вашингтону: Київ не чинить опору дипломатичним зусиллям.
За даними видання, і Україна, і Росія побоюються, що втрата терпіння Трампа може мати для них серйозні наслідки. Київ залежить від американської розвідпідтримки та озброєння, яке фінансує Європа. Москва ж ризикує отримати нові санкції, що ще більше тиснутимуть на її ослаблену економіку. Аналітики додають: Кремль також розраховує на вплив Вашингтона, щоб домогтися поступок від України.
Європейські розвідслужби, на які посилається WSJ, дійшли висновку, що Володимир Путін використовує переговори як інструмент для досягнення того, чого не зміг здобути на полі бою. Тому реального припинення вогню найближчим часом не прогнозують. За оцінками європейських чиновників, війна може тривати ще від одного до трьох років.
Попри це, частина американських посадовців усе ще сподівається на можливість мирної угоди до проміжних виборів у США восени. Водночас WSJ зазначає: адміністрація Трампа не посилює тиск на сторони, а її інтерес поступово зміщується до інших міжнародних криз – зокрема, переговорів з Іраном та ситуації в секторі Гази.
