Обов’язок утримання дітьми своїх похилого віку батьків є компенсацією за турботу та піклування, які батьки надавали своїм дітям протягом їх життя. Тобто сплачувати батькам аліменти. Про це йдеться у роз’ясненні Мін’юсту.
Закріплений у статті 51 Конституції України та статті 202 Сімейного кодексу України, цей обов’язок стосується повнолітніх дітей, які мають забезпечити матеріальну підтримку своїм непрацездатним батькам.
У разі, якщо батьки досягли пенсійного віку або є інвалідами I, II або III групи та потребують матеріальної допомоги, діти зобов’язані надавати їм фінансову підтримку у вигляді аліментів.
Варто зазначити, що цей аліменти виплачують лише повнолітні діти, а потреба у матеріальній допомозі полягає в тому, що батьки не мають засобів для гідного існування через відсутність пенсій або їх низький розмір, а також через відсутність інших джерел доходу.
В разі, якщо діти не надають необхідну допомогу, батьки мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Суд визначає розмір аліментів, зважаючи на матеріальний та сімейний стан сторін, а також можливість отримання утримання від інших дітей. У разі, якщо батьки ухилялися від своїх батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від обов’язку надавати аліменти.
Однак, існують випадки, коли діти можуть бути звільнені від обов’язку виплачувати аліменти. Наприклад, якщо батьків позбавили батьківських прав і не поновлювали їх, або коли не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої перевищує платежі за три роки. У таких випадках діти можуть бути звільнені від цього обов’язку за рішенням суду.
Загрузка...
