Йду сьогодні між рядів супермаркету і чую, як мати з сином розмовляють. Не те, що ідеально, просто одразу стає зрозуміло, коли людина перейшла на українську. Але це так сильно тішить! Я сам нещодавно балакав по-іншому, розумію, що це зараз не просто.
Вона не просто лунає, ллється як чиста ріка, а її вимова така літературна, що не кожен львів’янин чи тернополянин так зможе.
Розрахувався. Погода така хороша була ще й день святковий. Думаю чому б не подзвонити добрим друзям не привітатись з ними. Перше набрав до Лариси, починаю вітати.
А вона на радощах теж до мене ламаною українською вітається. Лариса російськомовна українка, у якої гарні успіхи. Я сам недавно й речення не міг сформулювати, якби не фейсбучні друзі, які допомогли мені. Цілий рік я намагався розмовляти українською поки в мене не вийшло краще.
Я так нервувався спочатку, але мене вчасно підбадьорювали та хвалили. А це дуже важливо. Тепер і я радий допомагати іншим усьому чого навчився і продовжую вивчати. І заодно хочу передати “Привіт” своїм добрим друзям: Олі зі Києва, Світлані з Чернівців та львів’янці Марії. Це завдяки їм я тепер розмовляю державною не гірше за інших.
Хочу додати, що чути, читати і розмовляти українською зараз – це надзвичайно гарно! Люди, вчіться українською, читайте літературу, спілкуйтеся українською, адже вона перш за все наша і кращої у світі мови нема!
Слава Україні!
