Під час 3 денної відпустки побував на «Прямому». Говорили,звичайно, про війну. І про Китай, про Арестовича, про Херсон, про західну техніку. «На чому ґрунтується моя віра в перемогу? Україна за довгий період вперше перестала відчувати себе жертвою.
Українські солдати, які з джавелінами, стінгерами та енлавами воюють з нібито найкращими у світі літаками, танками та іншою технікою, досягають перемоги і зламали стереотип, що Україна завжди була жертвою, яку розпинали, нищили, катували тощо.
Ми – переможці. І це дуже важливо.Тепер нам треба ще один крок зробити – подолати стару українську звичку до солом’яного вогню, коли всі загораються, але ненадовго. Так було під час Хмельниччини, УНР та ще багато разів.
Ми маємо бути готові до довгої війни. Я дуже хочу, щоб вона була коротшою. Але прошу – не вірте в якусь одноразову битву, яка принесе Перемогу.
Той, хто сьогодні купуватиме зимову форму, зимові колеса, зимове масло – той виграє цю війну. Україна буде сильнішою, коли перестане чекати тижня, коли все закінчиться.
І ще одне.
Скажу як людина, яка сидить в окопі і поїде туди завтра: Живіть у цей момент, не відкладаючи життя і щастя на завтра. Да, ми у війні, але це не означає, що жителі України мають відкласти життя на потім, на після перемоги.
Солдати воюють за те, щоб українці жили повноцінно зараз»
