А кучність вражає, правда? Ну що, Вово, мріяв повоювати з НАТО? Ну, ок. На, тримай. В обидві руки. Стародавнє радянське лайно мамонта з розльотом на пів кілометра проти новітніх систем із кучністю – ну скільки тут, кілька метрів.
Думав, що війни все ще, як пів століття тому, виграє купа заліза із тисяч штук? А їх виграють дрібні чипи в обмежених кількостях. Які всі твої гігантські запаси давнього заліза зводять нанівець просто 13 установками. 13!
Судячи з фотографій – ще кілька залпів, і Антонівському мосту кранти.
Залишається ще один міст у Новій Каховці. Думаю, з ним буде така сама історія. І тоді російське угруповання в Херсоні виявляється відрізаним від постачань.
Як вони вміють наводити понтонні переправи, ми бачили. А це навіть не Сіверський Донець. Це Дніпро. Нижній. У найвужчому місці – 317 метрів за картою.
І в цей момент херсонське угруповання автоматично перейменовується на сталінградське. Зі скиданням боєприпасів із літаків на парашутах.
Ну, чи не знаю там – човнами по два ящики снарядів перевозитимуть. У темряві. Уночі.
В української армії з’являються всі шанси взяти Херсон.
Слава ЗСУ!
Аркадій Бабченко
