В моїй стрічці сьогодні багато обурення Папою Римським і його пропозицією хресної ходи з українкою та росіянкою на чолі… І я розумію чому.
Не знаю чи зможу колись вибачити росіянам. Взагалі не знаю як можна вибачити:
-ґвалтування немовлят
-ґвалтування дітей на очах у зв’язаних батьків
-десятки тисяч мирних жертв Маріуполя з важкими бомбами на Будинок культури з написом «діти»
-мирних жертв зі зв’язаними руками і братські могили Бучі
-танкістів, які їздять по мирним автівкам з людьми і льотчиків, що скидають бомби на цивільні квартали…
…Позавчора ми провели день у «дорозі смерті» Київщини з Bernard-Henri Lévy, відомим французьким філософом і журналістом. І я сказала:
– Відтепер ми, росіяни і українці, кровні вороги. Му хочемо і будемо їх вбивати. Це єдине бажання. І це на покоління.
– Ми теж так думали, сказав Бернар, після другої світової, що ми, євреї і французи ніколи не пробачимо німців. Але через роки Франція і Німеччина створили Союз вугілля і сталі, а тепер разом в ЄС.
Проте, додав він, для цього були необхідні умови, а саме: масове багаторічне каяття нації – всієї німецької нації.
Ще раз: каяття кожного представника нації-агресора. Кожного. Публічне. Публічний суд і визнання вини. Покарання. Репарації и виплати. Відновлення зруйнованого.
І то, навіть після цього на прощення потрібен час. Через років 15, через покоління…
І тут найскладніше.
Я не вірю, що це можливе з сучасною росією. Швидше навпаки: росіяни будуть озлоблюватися. Це принижена нація, ізольована від цивілізації, яка навіть інформаційно, без ФБ і YouTube, буде варитися в інформаційному сморіді скабєєвих-соловйових. Якщо помножити все це на неминучу бідність, то радше вже через декілька років ми отримаємо не каяття, а прагнення до реваншу.
Якщо російська-українська війна не закінчиться розпадом РФ, то цей сценарій мені видається найбільш ймовірним.
І тому єдиний спосіб виживання українців як нації – це повна мілітаризація країни, щось типу Ізраїлю, який живе у ворожому довкола середовищі.
Бо росіяни – це та нація, яка не розуміє цивілізаційних підходів і компромісів. Вона розуміє одне – силу.
І тому Папа Римський, якщо він справді хоче помогти справі гуманізму і миру, має влаштувати ходу в Маріуполі, вивести звідти цивільних. Або попросити для нас винищувачі. Закрити небо бодай так. Бо всі нинішні ідеї – це штучні вистави, які точно не відповідають реальності.
PS. На фото, окрім нас з Бернаром, розстріляна мінометами церква десь на Поліссі та дитяча іграшка під мостом в Ірпені…. Я би брала це в скло і описувала, які події до цього призвели. На роки, на віки. Аби пам’ятати.
