Учора зайшов у сусідній звичайнісінький супермаркет. Набрав, що планував, звично покривився на ціни, підійшов до овочевого відділу. Почав уже вибирати помідори, але випадково глянув на цінник і виклав назад. Помідори й огірки за ціною м’яса? По 140-160 гривень? Ні, я ще не скоро буду психологічно готовим на такі покупки.
Хоча, а чому дивуватися.
Це не якась картельна змова, й не завищені торгівельні націнки. Коли весною не закупили дешевий газ для країни, всі експерти кричали, що це ж на осінь призведе до енергетичної кризи. Завдяки Москві криза виявилася десятикратною. А далі своїми хтивими меморандумами, які влада так і не виконала, за рахунок місцевого самоврядування більш-менш утримали ціну на газ і опалення для населення, чим так вихваляється Зеленський. А всі інші споживачі, окрім безпосередньо домогосподарств, отримали одну з найвищих цін у світі.
Як наслідок, у нас відмирають цілі галузі. Серед них тепличні господарства, мукомольна промисловість, аграрна переробка, на черзі легка промисловість. А люди масово їдуть з України. Торік через злочинну оборудку навколо газу (кошти, які були в Нафтогазу, спустили на корупційні забаганки зеленої кліки) вже країну покинули понад 600 тисяч українців. Цьогоріч наслідки цього злочину та на додачу (контрольний в голову) неприйнятного для України договору з Туреччиною про Зону вільної торгівлі таких економічних мігрантів буде не менше.
А на прилавках більше нема дешевих вітчизняних ранніх овочів, їх остаточно витіснять іноземні. Й про колишні ціни доведеться лише згадувати. Гарні результати? Поржали?