Звістка

Новини України та світу

  • УКРАЇНА
  • CВІТ
  • БЛОГИ
  • CУСПІЛЬСТВО
  • ПОРАДИ
  • РІЗНЕ
  • Home
  • Без рубрики
  • Цьогорічна “nаска” буде не такою як всі попередні роки! Замість “nразніка” nропонують вжuвати – свято, а замість “яїчкa” – крашaнка: українців nросять говорuтu про Великдень без суржuка – Згідні?

Цьогорічна “nаска” буде не такою як всі попередні роки! Замість “nразніка” nропонують вжuвати – свято, а замість “яїчкa” – крашaнка: українців nросять говорuтu про Великдень без суржuка – Згідні?

khristina
13.04.2023 No Comments

16 квітня православні та греко-католики відзначають Воскресіння Христове. Римо-католики ж Великдень у 2023 році святкували 9 квітня.

Проте навіть говорячи про таке велике свято – Великдень, – українці вживають суржикові слова. Як не повторювати чужі помилки, розповість 24 Канал.

Як правильно говорити українською

Великдень вважають одним із найважливіших свят у році. В Україні почали святкувати Воскресіння Христове ще наприкінці першого тисячоліття – відколи запровадили християнство. Свято означало перемогу життя над смертю. Щорічно дата Великодня випадає в інший день.

Тож з нагоди світлого свята у двадцять третій добірці розкажемо вам, як правильно говорити українською про Великдень.

Що ми святкуємо

  • Пасха – Паска – Великдень – Воскресіння Христове;

У більшості словників української мови за Воскресінням Христовим закріплена назва “Великдень”, тобто “Великий день”. “Воскресіння Христове” – більш церковний варіант; цю назву також використовують у урочистому стилі та в художніх творах.

Мовознавець Олександр Авраменко вказує, що у словнику української мови Бориса Грінченка немає слова “ПасХа” на позначення Великодня. Той же Авраменко каже, що “Пасха” означає “Пейсах”, “Песах” – а це іудейське свято. Але, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, в інших словниках слово “Пасха” таки є. Що важливо, прописане слово “Пасха” на позначення Великодня і в Академічному тлумачному словнику української мови.

До слова, в окремих регіонах України Великдень ще називають “Паскою”. Поширений цей варіант у розмовній мові. Все ж “паскою” українці звикли називати великодній хліб. Тому для означення свята краще вживати вищезгадані назви.

Українці святкують Великдень / фото Pinterest

Походження і значення “Пасхи”

Поняття “Пасха” має глибоке дохристиянське коріння, кажуть мовознавці. На території України Пасха, або Великдень зберігає елементи дохристиянських вірувань, зокрема крашанки (писанки) – символ життя, весни, сонця, – які у християнстві є символом спокути гріха людини.

В культурі єврейського народу назва свята Пасхи походить від “песах”, етимологія якого – з дієслова “пасах”. Воно означає “виконання ритуального танцю навколо жертви, яку приносять Богу”.

У Старому Заповіті є відомості про іудейську Пасху, підкреслюється її історично-месіанське значення. Християнство сприймає Пасху – як Воскресіння Христове, надавши їй нового змісту: адаптувавши до центральної постаті свого віровчення – Ісуса Христа.

Християнська Пасха символізує утвердження перемоги добра над злом, життя над смертю, вічних цінностей над тимчасовими, перехідними, тлінними.

Тож якщо ви Великдень назвете “Паскою”, фатальної помилки не зробите – це свято має кілька назв. Тільки суржиком не грішіть.

  • празнік – свято – празник;

​Також у жодному разі не називайте свято “празніком”. Можете хіба що “празнИком”.

Що ми освячуємо

  • куліч – паска;

Будьте дуже уважні й при виборі назви для святкового хліба. Ми вже згадували, що українці печуть “паску” – і в жодному разі не “куліч”. Останнього взагалі немає в українській мові. Натомість це слово активно поширене у мові російській.

  • яїчко, яєчко – писанка, крашанка;

Також не забувайте, що розмальовані з нагоди свята курячі яйця називаємо “крашанками” та “писанками”, а не “яєчками” і “яїчками”. Щоб не виникло конфузу під час розмови, пам’ятайте: “яєчка” – це чоловічі статеві залози.

  • корзина – кошик;
  • колбаска – колбаса – ковбаса;
  • творог – сир;
  • уксус – оцет;

​Коли у церкву підете зі святковою “корзиною”, то пам’ятайте, що йдете з кошиком. Також несете святити ковбасу, а не “колбасу”, сир, а не “творог” і подекуди оцет, а не “уксус”.

  • хлопоти – турботи;
  • на вкус – на смак;
  • четверг – четвер;

При цьому маєте святкові приємні турботи, а не “хлопоти”, бо перевіряли, чи добра ваша паска на смак, а не “на вкус”. І Чистим є “четвер”, а не “четверг”.

Не забувайте також правильно наголошувати “святкові” слова;

  • ВелИкодня, а не ВеликОдня;
  • крашанкАми, писанкАми;
  • а слово “свято” у множині – як свЯта, так і святА.

Пам’ятайте і те, що зараз – Страсний тиждень. Пристрасним може бути поцілунок.

У добірці “Скоро вже буде Паска”: як правильно говорити українською про Вербну неділю” обіцяли вам розповісти і про невинні помилки маленького Матвійка з популярного відео “Скоро вже буде паска”.

Навігація записів

Через сuтуацію на фронті nовістки після “паскu” будуть вручаmu за новою nроцедурою: що змінuться
“Пішов на небо, несnодівано для всіх”: сmрашна тpаrедія траnuлася в сім’ї генepала Дмитра Маpченка, момент аварії потpаnuв на ВІДЕО

Related Articles

Не Білoзір! Спpавжнє дiвоче прізвище відoмої укpаїнської спiвачки — вpазило вcіх. Деталі…

khristina
25.12.202525.12.2025 No Comments

“Незважаючи на всі біди”: Зеленський назвав єдине бажання українців на Різдво

khristina
25.12.202525.12.2025 No Comments

21 грудня. Яке сьогодні свято, що важливо зробити цього дня та що суворо заборонено брати до рук

khristina
21.12.202521.12.2025 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes