Микола Самак. Йому було лише 22… Але життєвого досвіду в нього було на всі 50… Рано втратив батьків, залишився круглою сиротою…Але був надзвичайною Людиною.
Доброта просто “випирала” з нього, тепло яке він дарував всім навколо, просто зачаровувало. За сім років нашої дружби, я ніколи не чула від нього нарікань на життя – жодних….
Хоча жилося йому дуже не солодко….Текуче, Франківськ, Рогатин, Тернопіль, Коломия, де він тільки не жив……Завжди телефонував і питав:
“Ти як?”, ніколи не забував про своїх друзів, і казав, що вони в нього є повсюди….Я не можу описати ті емоції, які переповнюють…..
Його не стало…..Він віддав життя, щоб захистити Україну….
Дякую, за те, що був поруч, за підтримку, за ті неймовірні емоції і моменти подаровані Тобою….Ти назавжди залишишся в моєму серці….пробач
