Подаємо мовою оригіналу:
Закінчилась моя відпустка…
Що можу сказати…
Я ахуєвший. То якщо одним словом.
Якщо більш розгорнуто, то…
В нас по факту є дві України. І це не ліво та правобережна, не схід і захід, а та де пі*дец, і та, де пі*діца немає.
Війна закінчується за Комишувахою і Краматорськом, Констянтинівкою. Далі є звичайна буденність в яку інколи щось, десь, колись прилітає.
Я об’їхав всю Україну з півдня на захід і назад. Дуже сильно врізається в погляд те що з фронту на лафетах тягнуть розй*бану техніку і пікапчики, а з заходу тягнуть на тих же лафетах амереканські битки, бо вони на 1000 дешевші.
Хлопці збирають на розй*бану еЛьку для війни, хоча під буковелью 100500 нісанів патролів і інших джипів на грязьовій резині, люфтованих, просторих, в броніку саме то їздити.
Місцеві пі@ри, сорі, можновладці гріють руки на гумонітарці, купляючи нерухомість в Європі.
Здорові амбали ховаються під вивіскою “Я ВОЛОНТЕР” мене не рухати. Я 4 покришки возю бусом на бамбас, шоб сфоткатись біля стели. Хоча нова пошта в рази вигідніше…
Воїнкоми які на війні були, аж ніх*я, розказують всім як треба воювать, і родіну любіть.
Економічні фронтовики…
І всі всі інші…
Знаєте, немає запитань до жінок, дітей і людей похилого віку. До всіх інших які за майже 10 років так і не дійшли до війни, є купа запитань які на жаль не влізуть в один постік в фейсбуці…
