Розташований в Росії неподалік від кордону з Україною нафтопереробний завод, що належить дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко, поставляє паливо на окуповані території Донбасу. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данилов , 19 лютого, в ефірі ток-шоу “Свобода слова Савіка Шустера.
За 14 км від нашого кордону на території РФ перебуває один з нафтопереробних заводів, яким володіє пан Медведчук спільно зі своєю дружиною і пан (Тарас) Козак спільно зі своєю дружиною”, – заявив Олексій Данилов.
“І, відповідно, постачання пально-мастильних матеріалів з цього заводу відбуваються на територію терористів, які вбивають наших хлопців”, – підкреслив Данилов.
Швидше за все, мова йде про розташований в Ростовській області “Новошахтинський завод нафтопродуктів”. Це підприємство навіть потрапило в рейтинг від журналу Forbes “200 найбільших приватних компаній Росії – 2020”.
Підприємство, яким володіє сім’я друга і кума президента РФ Володимира Путіна вельми процвітаюче. Його торішня виручка – 142,7 мільярда рублів. Завод здатний щорічно переробляти до 5 млн тонн нафти.
Що ж стосується поставок палива в “ЛНР / ДНР”, то дуже велика ймовірність того, що воно використовувалося для військової техніки, адже, як ще в минулому році з’ясував відомий український журналіст Денис Казанський, завод в Новошахтинську має серйозні податкові пільги, що дозволяють йому підтримувати рентабельність на досить високому рівні.
Не виключено, що саме про таку форму оплати за паливо для танків в ОРДЛО домовився Медведчук під час однієї зі своїх численних поїздок до Путіна. І виходить, що нардеп від “ОПЗЖ”, якого Росія позиціонує ледь не як головного українського “миротворця”, робить на війні на Донбасі непоганий бізнес і навряд чи зацікавлений в її якнайшвидшому закінченні.
Але Кремль намагався надати ролі Медведчука у війні на Донбасі флер благопристойності, зробити з нього “найефективнішого парламентера”. Зокрема саме після візитів Медведчука в Москву показово іноді звільнялися українські полонені в ОРДЛО.
Кремль наполегливо нав’язував українській владі саме Медведчука в якості головного посередника між Києвом і Москвою. Напевно насправді перед Медведчуком стояло завдання легалізувати так званий “особливий статус” для Донбасу, що створило б в Україні проросійський анклав.
Однак ця місія провалилася, на щастя для України.