До лав ЗСУ вони можуть долучатись лише за власним бажанням. Про це йдеться порталі “Юристи.UA“.

Чи змінились правила мобілізації жінок в Україні?

Юрист Андрій Карпенко зазначив, що для призову жінок необхідні зміни в законодавстві, які наразі не ухвалені державою. Він додав, що у 2026 році жінки з медичною освітою зобов’язані перебувати на військовому обліку, однак їхня мобілізація залишатиметься добровільною. Навіть під час воєнного стану військовослужбовці ТЦК не мають права вручати повістку без письмової згоди жінки.

Усі зміни 2025 – 2026 років – від автоматичного обліку до уточнення термінів служби – лише розширюють можливості, а не вводять примус,
– підсумував Карпенко.

Важливо! Постанова Верховної Ради передбачає військовий облік жінок із медичними спеціальностями, зокрема ідеться про лікарів, фармацевтів, медсестер, стоматологів та психологів. Ці категорії включають до списку військовозобов’язаних незалежно від того, чи працює жінка за своєю професією.

Хто нині підлягає мобілізації?

Під час воєнного стану та загальної мобілізації призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років. Водночас від призову звільняються особи, які мають важкі захворювання, хто має бронювання від підприємства чи відстрочку та люди з інвалідністю будь-якої групи.

Також, згідно з постановою Кабміну 560, мобілізувати можуть люстрованих чиновників, які мають статус військовозобов’язаних чи резервістів.

На фронт можуть відправитись військовозобов’язані чи резервісти, які є засудженими на випробувальному терміні. Однак це не стосується осіб, які звинувачуються у злочинах проти нацбезпеки, умисному вбивстві двох та більше людей, сексуальному насильстві чи корупції у великих розмірах.

Запис Правила мобілізації жінок в Україні: що змінилось з березня 2026 року спершу з'явиться на Звістка.

Справжнє дівоче прізвище відомої української співачки — вразило всіх.

Деталі

Оксана Білозір – одна з найвідоміших українських артисток, а також політична й громадська діячка.

Її ім’я, як і музика, знайомі майже кожному українцю.
Водночас мало хто знає, яке прізвище співачка мала до шлюбу з Ігорем Білозіром.

До заміжжя співачка Оксана Білозір мала прізвище Розумкевич.

Його основа, найімовірніше, походить від слова “розум”, що вказує на розумові здібності людини, як йдеться в книзі мовознавця Юліана Редько “Сучасні українські прізвища”, або від прізвиська Розумко / Розумек / Розум.

Суфікс -евич (як і -анич, -ович) належить до патронімічних суфіксів, тобто таких, що вказують на походження від когось.
Отже, Розумкевич могло означати: “син Розумка” або “нащадок розумної людини”.

Найбільше людей із прізвищем Розумкевич проживає саме у Львові.

Це прізвище дуже рідкісне: у середньому серед понад пів мільйона мешканців Львова є лише одна людина з таким прізвищем. Про це йдеться на сайті генеалогічного товариства “Рідні”.

Запис Не Білoзір! Спpавжнє дiвоче прізвище відoмої укpаїнської спiвачки — вpазило вcіх. Деталі… спершу з'явиться на Звістка.

Президент Володимир Зеленський привітав Україну з Різдвом Христовим, звернення опубліковано в соцмережах президента.

За його словами, країна відзначає християнське свято у важкий час повномасштабного вторгнення Росії.

“Не всі з нас цього вечора вдома, і не у всіх, на жаль, є дім, і не всі, на жаль, сьогодні з нами. Але, незважаючи на всі біди, які принесла Росія, вона не здатна окупувати або розбомбити найголовніше. Це наше українське серце, це наша віра одне в одного і це наша єдність”, – сказав глава держави.
За його словами, українці святкують Різдво в одну дату, як одна велика родина. Люди моляться за тих, хто на фронті, щоб вони повернулися живими, за тих, хто перебуває в полоні російських окупантів і в захоплених частинах країни, а також за душі загиблих під час війни з РФ.

“Здавна українці вірили, що в ніч на Різдво відкриваються небеса. І якщо розповісти їм свою мрію, вона точно збудеться. Сьогодні мрія у всіх нас одна. І бажання ми загадуємо одне на всіх. “Щоб він здох”, – скаже кожен про себе, але коли звертаємося до Бога, звісно, ми просимо ширше. Просимо про мир для України. Ми боремося за це. І молимося за це. І на це заслуговуємо”, – каже Зеленський у зверненні.

Дивіться відео привітання Зеленського

Різдво в Україні – останні новини
Дата святкування Різдва в Україні останніми роками стала дискусійним питанням. Українці розділилися на два табори – є ті, що святкують 25 грудня, інші прихильники 7 січня. Главред, з посиланням на священика Олексія Філюка, з’ясував, яка правильна дата святкування Різдва Христового.

Уже зовсім скоро буде Різдво і це прекрасний час, сповнений дива і магії. У цей період можна спіймати удачу за хвіст. Вона курсуватиме поруч із вами. А якщо у вашому житті є фінансові труднощі, то це час для вирішення проблем. Відомий український мольфар Максим Гордєєв розповів про ритуал, який допоможе залучити багатство у ваше життя.

На Святвечір українці звикли готувати 12 страв. Дехто особливо суворо ставиться до цього правила. Та чи справді варто так робити розповів священник Православної церкви України Олексій Філюк.

Запис “Незважаючи на всі біди”: Зеленський назвав єдине бажання українців на Різдво спершу з'явиться на Звістка.

21 грудня за новим церковним календарем згадують мученицю Іуліанію і святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі.

Про традиції, прикмети і заборони цієї дати – розповідаємо нижче.

Яке сьогодні церковне свято в Україні за новим стилем

21 грудня (3 січня за старим стилем) – день пам’яті мучениці Іуліанії Нікомидійської та святителя Петра, який був митрополитом Київським і всієї Русі.

Свята мучениця Іуліанія жила в IV столітті в місті Нікомідія. Вона була дочкою знатного язичника, і батько хотів рано видати її заміж. Однак дівчина охрестилася і відмовилася виходити заміж за язичника.

За це батько її побив і привів на суд. Суддею виявився невдалий наречений дівчини – він просив її вийти заміж і обіцяв не примушувати відмовлятися від віри.

Але Іуліанія вважала за краще прийняти муки. Побачивши її стійкість під час тортур, понад 500 осіб прийняли християнську віру. Усіх стратили разом зі святою Іуліанією.

Мощі святої перебувають в іспанському місті Сантільяна-дель-Мар у монастирі святої Іуліани.

Святитель Петро жив у другій половині XIII – початку XIV століття. У писанні сказано, що він народився в благочестивій родині на Волині.

Ще до його появи на світ, його мати знала, що в її сина буде особлива доля – уві сні їй про це сказав Всевишній.

Маленький Петро був дуже тямущим, рано почав читати. У 12 років його віддали в монастир – там хлопчик навчався іконопису, книжковим наукам, вивчав Святе Письмо. Ікони, написані ним, роздавали християнам, які відвідували монастир. Сам Петро за час, проведений в обителі, змінився: він став не тільки дуже освіченою людиною, а й навчився гарно й переконливо говорити.

У монастирі Петро спілкувався з князем Юрієм Львовичем Галицьким, а також познайомився з київським митрополитом Максимом – йому Петро подарував написану ікону Успіння Пресвятої Богородиці. З благословення свого наставника Петро віддалився з монастиря й заснував обитель у відокремленому місці на березі річки Раті.

Після смерті митрополита Галицького – Нифонта – Петра обрали його наступником. Водночас помер митрополит Київський Максим, на місце якого хотіли поставити ігумена Геронтія – кандидата від тверського князя Юрія.

Суперечки та вимоги північних князів скасувати Галицьку митрополію тривали кілька років, врешті-решт, Патріарх Афанасій І (патріарх Константинопольський) вирішив об’єднати разом 2 митрополії, а митрополитом Київським і всієї Русі затвердили Петра.

Деякий час він жив у Києві, а пізніше переїхав до Володимира. 1325 року митрополит Петро, на прохання князя Івана I Калити, переніс митрополичу кафедру з Володимира до Москви.

Про що говорять прикмети на 21 грудня

За прикметами цього дня пророкують погоду в цьому зимовому сезоні, а також влітку:

якщо почалася хуртовина і пішов густий сніг – літо буде дощовим;
стоїть тиха і ясна погода – зима буде спокійною і передбачуваною.
павуки почали плести павутиння і спускатися по ньому – через дев’ять днів буде мороз;
синиці ховаються під дахом – через кілька днів почнеться заметіль.

У народі 21 грудня – свято Петро Полукорм, Петрів день. Назва “Напівгодівля” з’явилася, бо в цей час зазвичай запаси кормів для домашніх тварин вичерпувалися наполовину, тому їх перевіряли – чи вистачить до нового врожаю.
Що не можна робити сьогодні

У церковне свято 21 грудня церква не схвалює лихослів’я, лайки, чвар, не можна лінуватися, заздрити, мстити, відмовляти в допомозі.

Що сьогодні не можна робити за народними прикметами: не варто користуватися в роботі гострими предметами, ткати і прясти. Вважається поганою прикметою не завершити важливу справу до цього дня, наприклад, не віддати борг.

Що можна робити 21 грудня

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святителя Петра – просять зцілення від важких недуг, допомоги впоратися з життєвими проблемами і знайти вихід із важких ситуацій.

Цього дня продовжують готуватися до Різдва, яке за новим стилем відзначають 25 грудня. За старих часів у цей час побоювалися пристріту і злих людей, тому для захисту клали на чільне місце срібний предмет – наприклад, маленьку срібну ложку. Вірили, що тоді люди з недобрими помислами обходитимуть будинок стороною.

Ніч із 20 на 21 грудня, як і ніч зимового сонцестояння з 21 на 22 грудня, вважаються енергетично дуже сильними – у цей час прийнято загадувати найпотаємніші бажання.

Хто відзначає день ангела 21 грудня
Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Леонтій, Михайло, Микита, Петро, Прокоп, Сергій, Уляна.

Джерело

Запис 21 грудня. Яке сьогодні свято, що важливо зробити цього дня та що суворо заборонено брати до рук спершу з'явиться на Звістка.

Європейські бюджетні авіакомпанії готуються повернутися до України. Це може відбутися після підписання мирної угоди та відкриття авіапростору. Лоукости прогнозують бум туризму, а також повернення людей до країни.  tsn.ua

Про це йдеться у матеріалі Financial Times.

Видання наголошує, що угорська компанія Wizz Air планує розмістити в країні 15 літаків протягом двох років після укладення мирної угоди, а через сім років — 50.

“Ми це планували. Щойно повітряний простір відкриється, ми дуже швидко відновимо свою роботу. Повторне відкриття буде для нас значною можливістю”, — повідомив гендиректор Wizz Air Йожеф Варад.
Він також прогнозує хвилі “катастрофічного туризму”, пояснюючи потенційний інтерес мандрівників тим, що колись привело мільйони людей до Берліна після падіння стіни.

Зауважимо, що саме Wizz Air була найбільшою неукраїнською авіакомпанією, яка працювала в країні до повномасштабного вторгнення РФ. Так, протягом 2021 року компанія виконала понад 5 тисяч рейсів і входила до трійки найбільших авіаперевізників країни. Піком авіаперевезень до пандемії став 2019-й, коли до України прилетіло близько 15 млн пасажирів.

Своєю чергою ірландський Ryanair заявив, що може відновити рейси протягом двох тижнів після будь-якої угоди. Наразі їхні літаки базуються в 95 аеропортах по всій Європі. Завдяки цьому компанія може відкривати маршрути з будь-якої зі своїх баз, не порушуючи роботу решти своєї мережі.

“Ми зробимо рейси у продажу протягом двох тижнів. Питання лише в тому, коли буде безпечно літати”, — сказав головний виконавчий директор авіакомпанії Едді Вілсон.

Керівництво Ryanair відвідало ключові українські аеропорти з планом збільшити кількість пасажирів до 4 млн. До закриття летовищ авіакомпанія перевозила близько 1,5 млн пасажирів на рік до Києва, Львова та Одеси.
Британський авіаперевізник EasyJet раніше не мав рейсів до України. Однак тепер також вивчає можливість відкриття маршрутів. Генеральний директор Кентон Джарвіс сказав, що країна обіцяє стати “найбільшим будівельним проєктом Європи”, а люди “захочуть повернутися додому, коли вдома буде безпечно”.

“З операційного погляду управління повітряним рухом може бути розпочато досить швидко. Все залежить від стану аеропортів та злітно-посадкових смуг”, — каже гендиректор компанії.

Втім, на відміну від Wizz та Ryanair, EasyJet не планує базувати літаки до України найближчим часом.

Зауважимо, наразі Європейське агентство з авіаційної безпеки зберігає рекомендацію не літати над Україною через високі ризики для цивільної авіації, пов’язані з військовою активністю.

Запис Небо України знову відкриється: які європейські лоукости та коли відновлять рейси спершу з'явиться на Звістка.

Про це сказав дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011) Роман Безсмертний, передають Патріоти України.

“Нинішня ситуація свідчить про те, що і Вашингтон, і Київ перебувають у пошуку спільних підходів та виробленні узгодженої позиції. Наскільки ця позиція прийнятна для обох сторін і чи не є це лише розвідкою щодо того, як її сприймає кожна сторона, мені важко сказати.
Особливо після зустрічі у Флориді проявився дефіцит інформації, якого я не очікував. Принаймні я очікував, що українська сторона чітко заявить: наша позиція ґрунтувалася на нормах міжнародного права та Конституції України, що було б більш-менш зрозуміло”, – зауважив Безсмертний.

Дипломат також додав, що за словами Дональда Трампа та команди Вашингтона можуть ховатися наміри щодо обміну територіями, але після цієї зустрічі ми не бачимо чіткої відповіді з боку української команди. Хоча президент Зеленський неодноразово заявляв, що не відступить від норм Конституції. Але ми не знаємо, що саме міститься у директивах і наскільки обговорювалося це питання.

“Хочу звернути увагу на те, що таке втаємничення, з точки зору права і політики, несе в собі колосальну небезпеку. І попередити тих, хто намагається приховувати такі речі: рано чи пізно ви ризикуєте бути звинуваченими у змові або навіть у державній зраді, адже тема стосується територіальної цілісності – а це дуже серйозне питання. У таких випадках публічність і принаймні офіційне підтвердження відповідності до Конституції є надзвичайно необхідними після проведених зустрічей”, – наголосив Безсмертний.

Запис “Це втаємничення несе в собі колосальну небезпеку”: Український дипломат прокоментував переговори у Флориді спершу з'явиться на Звістка.

“B мeдіa зapaз бaгaто повідомлeнь щодо aльтepнaтивниx “плaнів”, мовляв, y CШA – один, в ЄC – інший, в окpeмиx кpaїн – щe якіcь. Xочy чітко зaявити, що цe нe тaк. Heмaє pізниx плaнів, з якиx ми вибиpaємо. Тим більшe нeмaє плaнів, з якиx обиpaє xтоcь інший. Є pобочі диcкycії щодо фоpмyлювaнь, aлe вcі пapтнepи знaxодятьcя в бeзпepepвній комyнікaції”, – cкaзaв Єpмaк.

Як підкpecлив головa OП, нa виxоді бyдe отpимaно єдиний докyмeнт, cпільно pозpоблeний Укpaїною тa її пapтнepaми, який вpaxовyвaтимe yкpaїнcькі інтepecи.

“Йдeтьcя нe пpо конкypeнцію ініціaтив. Iдeтьcя пpо пошyк cинepгії – Укpaїни, ЄC, CШA, іншиx пapтнepів. Звіcно, yчacть CШA є пpинциповою”, – cкaзaв Єpмaк.

“Пpeзидeнти (Укpaїни Bолодимиp, – peд.) Зeлeнcький і (CШA Донaльд, – peд.) Тpaмп, євpопeйcькі лідepи однaково ввaжaють, що бyдь-які пepeговоpи мaють починaтиcь з пpипинeння вогню і по поточній лінії зіткнeння. Bcі пapтнepи ввaжaють, що для ycпішної pоботи дипломaтів вогонь мaє бyти зyпинeний.

Ми виcоко цінyємо лідepcтво пpeзидeнтa Тpaмпa як миpотвоpця і ввaжaємо, що caмe він можe допомaгaти Укpaїні доcягти cпpaвeдливого, cтaлого тa зaбeзпeчeного нaдійним гapaнтіями бeзпeки миpy”, – додaв головa OП.

Як pозповів Єpмaк, в нacтyпний понeділок, 3 лиcтопaдa, y пpодовжeння зycтpічі лідepів кpaїн-yчacниць коaліції оxочиx, відбyдeтьcя зacідaння коaліції в peжимі онлaйн, нa pівні paдників з нaціонaльної бeзпeки.

“Тaм ми обговоpювaтимeмо вcі ідeї, aби cинxpонізyвaти позиції тa нaпpaцювaти подaльші кpоки”, – cкaзaв Єpмaк.

“Пpeзидeнт Укpaїни поcтійно нa зв’язкy з ycімa лідepaми кpaїн пapтнepів. Haшa комaндa – a цe й Oфіc, і МЗC, і PHБO тa інші пpaцюють зі cвоїми контpпapтaми. Я пpaктично кожного дня говоpю з paдникaми з питaнь нaціонaльної бeзпeки і обоpони лідepів. Bійнa тpивaє тyт, aгpecії піддaлacя Укpaїнa – тож кінцeвa конфігypaція плaнy пpо пapaмeтpи миpної yгоди бyдe зa нaми. Цe питaння cпpaвeдливоcті тa здоpового глyздy”, – зaзнaчив головa OП.

Запис Kінeць війни в Укpaїні: Зeлeнcький зpобив вaжливy зaявy спершу з'явиться на Звістка.

Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно повернулася з похорону своєї подруги. Не одна… Поруч із нею стояли діти. Трирічна Ніка, та тринадцятирічний Кирило тупцювали біля порога, не знаючи, як реагувати на негостинного господаря.

Таня легенько підштовхнула дітей до кухні і, не підвищуючи голосу, сказала:

– Кирюш, піди, налий Нікі сік і собі візьми. Там є у холодильнику.

Коли діти зникли за дверима, вона обурено обернулася до чоловіка:

– Тобі не соромно? Світлана була моєю найкращою подругою! Ти думаєш, я її дітей у біді залишу? Уяви, як їм зараз? Тобі тридцять вісім, а ти досі, як що – дзвониш своїй матусі! Уяви, як їм!

– Добре, я зрозумів, але ти ж не збираєшся залишити їх у нашому будинку? – уже миролюбніше спитав Іван.

– Збираюся! Я збираюся оформити над ними опікунство! У них нікого немає, зрозумій! Татко – невідомо, де. Його навіть на прощанні не було.

– Світлана рано залишилася без батьків. У неї є якась тітка, але вона відмовляється брати дітей – не молода вже. А в нас все одно дітей нема.

– Таню, я ж твій чоловік, якщо ти не забула! Ти не хочеш дізнатися мою думку?

– Вань, ну що з тобою? Ти ж добра людина. Я ж знаю тебе. Інакше б я не привела без дозволу дітей. Ти що, злякався майбутніх витрат? Але ми впораємося!

– До того ж, діти вже не маленькі. Кирило продовжить навчатися у школі, а Ніку оформимо у садок. Нам майже не доведеться міняти свій спосіб життя!

– Так, але ж моя мати…Таню! Вона мене зі світу зживе, якщо дізнається! Вона і так мене постійно дорікає тим, що не має онуків!

– Я думаю, що твоїй мамі не треба лізти у справи нашої родини. Ми ж з тобою все одно хотіли всиновити дитину. Навіщо брати чужого? Кирило та Ніка нас з тобою знають. І ми знаємо їх. Так усім буде легше.

– Може, ти і маєш рацію, звичайно, Таня. Але ми хотіли всиновити одну дитину! Наголошую: малюка! Одного! Гаразд, Ніку… Вона ще маленька. А Кирило? Він підліток! З ним проблем не оберешся!

– І ти, і я, свого часу були підлітками. Усі проблеми вирішилися. Ми виросли, та стали цілком адекватними людьми.

– Гаразд, розберемося по ходу справи. Нехай поки що живуть…

Таня голосно поцілувала Івана в щоку і посміхнулася. Вона не сумнівалася у своєму чоловікові. Він завжди був таким. Лаявся і чіплявся, бурчав і супився, а потім приймав ситуацію і допомагав дружині у всьому.

Тетяна пішла на кухню, щоб приготувати вечерю. Вона планувала завтрашній день. Треба було йти в опіку, брати довідки на роботі та в банках, збирати папери…

Так і сталося – потяглася нескінченна смуга проблем та клопоту. Це тільки на словах та в кіно осиротілі діти відразу ж знаходять сім’ю. Насправді, потрібно отримати масу документів та підтверджень.

Кирила та Ніку навіть хотіли тимчасово помістити у дитячий будинок. Але Таня та Іван об’єднали всі сили, та змогли відстояти право дітей бути поряд з ними.

З Кирилом та Нікою, до речі, жодних проблем не було. Дівчинка через вік легко відволікалася від сумних думок і знаходила втіху в нових іграшках і смаколиках.

Хлопчикові було важче. Іван бачив, що він ледве стримується, щоб не плакати в голос. Якось він відкликав його вбік, взяв за плече і дивлячись у вічі, сказав:

– Кирило, я знаю, що тобі боляче. Мені майже сорок, але я не уявляю, що зі мною буде, якщо з моєю мамою щось трапиться. Але заради Ніки ти маєш бути сильним.

– Якщо тобі хочеться плакати чи кричати, скажи мені. Ми з тобою підемо, щоб нас ніхто не бачив. Такий біль не можна тримати у собі. Але й Вероніці його показувати не треба. Інакше вона злякається. Прошу тебе, кажи мені.

І Кирило став ставитись до Івана з повагою. Таня бачила, як вони неодноразово йшли разом. А потім поверталися, як найкращі друзі.

Сім’ї довелося пережити низку перевірок від усіляких інстанцій. Подружжя, щоб довести свою здатність забезпечити дітей, навіть взяли кредит. Вони зробили ремонт в одній із кімнат, купили дитячі меблі та іграшки, новий одяг.

Знадобилася якась сума і для того, щоб влаштувати Ніку в дитячий садок поряд з будинком. А коли Кирило зізнався Івану, що сумує за друзями зі спортивної секції, подружжя сплатило і її.

Але, нарешті, всі випробування пройшли. Дітей вдалося офіційно взяти під опіку. Іван влаштувався на другу роботу. Треба було розрахуватись із боргами.

Тетяні також вдалося знайти можливість підробітку. Вона викладала фізику у школі. А тому почала займатися з відстаючими за додаткову плату вдома. І фінансові труднощі вони подолали…

…Минув рік. Діти адаптувалися у нових умовах. Вони встановили близькі стосунки з опікунами. Ніка навіть називала Тетяну, мама Таня.

Навіть мати Івана, Віра Миколаївна, потоваришувала з дітьми, хоча спочатку була налаштована проти…

Наближалося літо і Іван запропонував:

– А давайте на море махнемо! Але я в Одесу не хочу. В Хорватію поїдемо! Якраз тур терміновий потрапив на очі. Прямо зараз зателефоную і замовлю нам путівки.

Тетяна підтримала рішення чоловіка. Вона втомилася за цей рік. Їй хотілося відволіктися від турбот та переживань. І Іван одразу здійснив намічене.

Якоїсь миті Тані зателефонувала колега і завела розмову ні про що. Видно, нудьгувала одна. Під час розмови Тетяна зізналася, що вони збираються в Хорватію.

Колега зітхнула і з сумом сказала:

– Щастить же вам! А мені доведеться знову на дачі все літо стирчати… Коштів не вистачає. Ви, мабуть, багато опікунських отримуєте. Можете собі дозволити!

– А сусідка? Ваню, я нещодавно зустріла її на сходовому майданчику. Вона й каже: жити, мабуть, стало легше? Допомогу отримуєте, он які сумки тягнеш з крамниці!

– А я не зрозуміла натяк, говорю: тепер четверо в будинку, доводиться більше готувати! Кирило весь час голодний. Росте! Такий вік!

– То вони всі думають, що ми дітей через гроші взяли? – висловив спільну думку Іван.

Тетяна знизала плечима і відповіла:

– Нехай думають, що хочуть!

– Мабуть, нам не можна їхати в Хорватію! Вони подумають, що ми витрачаємо дитячі гроші! Так! Адже мене ще всі запитують, чи вдалося переоформити квартиру дітей на себе!

– Співчувають, коли я їм кажу, що твоя подруга не мала свого житла.

– Що ж нам тоді робити? – Тетяна навіть розгубилася.

Вона ніколи не думала про якусь вигоду. Пенсію, яку отримували діти за втратою годувальника, вони відкладали на рахунок.

Кирила мав скоро вступати. Він мріяв про програмування. А такі заклади завжди коштують дорого.

– Та нічого ми не робитимемо! І в Хорватію поїдемо! Хай думають, що хочуть! Кожна людина по собі судить!

Незабаром сімейство вирушило в Хорватію, вони чудово відпочили і за цей час ще більше зблизилися. Але після приїзду додому Таня відчула себе погано – її нудило, була сильна слабкість…

Іван злякався, що вона підхопила якусь гидоту на відпочинку і викликав швидку…

Тетяну відвезли на обстеження. Кирило дуже переживав. Він боявся втратити жінку, яка замінила йому матір. Підліток навіть плакав. Та незабаром Таня зателефонувала Іванові і весело повідомила:

– Вань, ти не повіриш! Але ж у нас буде малюк!

– Танюшка, кохана, це, правда? Хіба так буває? Адже нам не давали шансів!

– Сказали, буває! Мабуть, подяка нам з небес від моєї подруги, чи когось вище по рангу!

Тетяна щасливо засміялася. А потім стала серйозною і сказала:

– Іване, сподіваюся ти розумієш, що діти житимуть з нами, як і раніше!

– А що, є інші варіанти? Кирило, Ніко, йдіть сюди! Хочу вас порадувати! Скоро у вас буде сестричка, чи братик!

– Ураааа! – Пролунав радісний сплеск дитячих емоцій.

І в цих емоціях було все: радість, любов, надія і щастя…

Ось така зворушлива історія зі щасливим кінцем. Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.

Запис “– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються спершу з'явиться на Звістка.

Після його смерті довго не могла оговтатись. Виплакала очі, ходила як тінь. Настя мене тоді підтримувала, хоч і сама була дитиною. Але знаєте, з часом рана не гоїться.

Через 4 роки я зустріла Ігоря. Розлучений, спокійний, турботливий. Ми не одразу зійшлися – довго сумнівалася, чи маю право на щастя. Але коли Настя пішла заміж, а я лишилась сама у квартирі, вирішила: досить. Хочу жити. Ми з Ігорем уже третій рік як разом.

Настя тоді нібито не була проти, але щось у її в очах змінилося. Хоча нічого не сказала, поки не гримнуло…

Доньчин шлюб не витримав і 3-х років. Чоловік зраджував, а коли вона застала його з “цією куркою”, як сама казала, зібрала дітей і пішла.

– Мамо, я не можу більше з ним. Забери нас хоч на якийсь час, будь ласка.

Я стояла в дверях, мовчки дивилася на доньку з двома заплаканими малюками. Було шкода. Але…

– Настю, у нас з Ігорем своє життя. Я тебе виховала, поставила на ноги. Квартира моя і маю право на спокій. Ти доросла – вирішуй проблеми сама.

Вона дивилась на мене, ніби на зрадницю.

– Серйозно? Тобі спокій важливіший за мене й онуків?!

– Що, в могилу лягти заради вас? Я теж жива, Настю і теж хочеться нормального життя!

Настя пішла, грюкнувши дверима. З того дня наші стосунки більше нагадують поле бою.

Вона винаймає однокімнатну квартиру, працює продавчинею. Половина зарплати – на оренду, решта – на дітей і макарони з кетчупом. Іноді приводить дітей до мене або до своєї колишньої свекрухи, щоб нагодувати. Я не в захваті.

– Мамо, ти не бачиш, що мені важко? Я прошу не грошей – просто нагодуй онуків!

– Не думала, що мені теж важко? Невже хочу, щоб мій дім перетворився на дитячий садок? Ми з Ігорем вдвох, і нам добре!

– Тобі добре?! А мені, значить, нехай буде зле! Що ти за мати?

– Я – мати, яка 17 років пахала, щоб ти мала все! А тепер хочу спокою. Я не зобов’язана рятувати тебе кожного разу, коли не витягуєш!

– Ні, мамо, ти просто поміняла нас на мужика! От і все! Он у свекрухи серце є, а ти – просто егоїстка!

Ці слова боліли. Але я мовчала. Бо так, я справді вибрала себе. І за це не збираюсь вибачатись.

Знаю, люди засудять. Скажуть: як можна не прийняти доньку з дітьми? А я скажу – можна. Якщо роками ти живеш не для себе, а потім раптом розумієш: або зараз, або ніколи.

Можливо, ми з Настею ще колись помиримось. Але поки вона вважає, що я зобов’язана все кинути заради неї, це неможливо.

Бо я – жінка, а не лише мати.

Хіба ж не права?

Запис Після того, як помер чоловік я зустріла Ігоря. Ми не одразу зійшлися – довго сумнівалася, чи маю право на щастя. Але донька вже доросла, має свою родину. І я захотіла нарешті кохати та бути коханою.Однак, не думала, що Настя стане на заваді мого щастя.  спершу з'явиться на Звістка.

Про це інформуєАндрій Цаплієнко

Він випитував «потрібну» інформацію, потім він проводив дорозвідку на місцевості, фотографуючи потенційні об’єкти, та позначав їхні координати на картах.

Кіберфахівці СБУ затримали його «на гарячому», коли він намагався відзняти на відео потенційні цілі.

Нагадаємо, Україна завдала росії збитків на $100 млрд, атакувавши її НПЗ.

Також контррозвідка СБУ викрила двох чоловіків із Донеччини, які передавали росіянам координати для обстрілів регіону.

Про це повідомила Служба безпеки України у Telegram.

Один із них, за даними СБУ, 49-річний житель Слов’янська, якого підозрюють у наведенні авіаударів на позиції ЗСУ, маскуючись під військового. “Для конспірації перед «виходом» на завдання агент одягав тактичну форму та видавав себе за воїна Сил оборони”, — йдеться у повідомленні.

Інший — 66-річний житель Краматорська підозрюється у передачі геолокації блокпостів через бойовика РФ. “Через «зв’язкового» агент передавав окупантам геолокації блокпостів та маршрути руху мобільних вогневих груп українських захисників”, — розповіли у СБУ.

Обох затримали й оголосили підозру за держзраду (ч. 2 ст. 111) та поширення даних про ЗСУ (державна зрада, вчинена в умовах військового стану (ч. 3 ст. 114-2). Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

В свою чергу у Хмельницькому правоохоронці затримали різноробочого, який коригував обстріли росіян по військових об’єктах на заході України. За державну зраду йому загрожує довічне позбавлення волі. Про це повідомила  пресслужба СБУ.
За даними слідства, російські спецслужби завербували мешканця Хмельницької області, коли той шукав легких заробітків у телеграм-каналах. Чоловік погодився на пропозицію ворога збирати інформацію про місцеві військові об’єкти та оборонні заводи.

«Для збору розвідданих підозрюваний випитував потрібну інформацію під час побутових розмов зі знайомими. Потім він проводив дорозвідку на місцевості, фотографуючи потенційні об’єкти, та позначав їхні координати на гугл-картах», – повідомляють в СБУ.

Правоохоронці затримали російського агента «на гарячому», коли він намагався зняти відео поблизу потенційної цілі. Під час обшуків у нього вилучили телефон із доказами роботи на ворога.

Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Запис Що з такими робити? У Львові затримали навідника ракет на місто! Ним виявився всім відомий нам… Деталі і відео спершу з'явиться на Звістка.