Про це 24 Каналу розповіла голова Антикорупційного центру “Межа” Мартина Богуславець, зауваживши, що виїзд Кравченка за кордон став ціною за підписання підозри директору НАБУ. За її словами, очільнику Офісу генпрокурора фактично відкрили “зелений коридор” у обмін на спробу заблокувати роботу антикорупційних органів.

Як Кравченка випустили з країни?
Мартина Богуславець переконана, що рішення підписати підозру керівнику НАБУ було для Кравченка політичним самогубством. Розуміючи наслідки цього кроку, посадовець вимагав для себе гарантій особистої безпеки та безперешкодного виїзду з України.

Це була ціна, яку виставив Кравченко за те, що він підпише підозру директору НАБУ. Йому відкрили “зелений коридор” у контексті того, що він собі вигадав відрядження, на яке його ніхто не запрошував, в спікерах його ніде нема,– наголосила голова Антикорупційного центру “Межа”.Державні організації

Експертка підкреслила, що колишній очільник відомства залишив країну вночі, показавши прикордонникам документ про нібито міжнародну поїздку. Однак у списках спікерів чи учасників заявлених заходів у Франції його прізвища немає.

Ця ситуація наочно продемонструвала необхідність негайного ухвалення законопроєкту про відкритий конкурсний відбір очільника Офісу генерального прокурора. Міжнародні партнери наполягають на реформуванні системи, аби посади такого рівня не ставали інструментом політичних торгів.

Запис Це хитрий обмін: в Антикорупційному центрі розповіли, як Кравченка випустили з країни спершу з'явиться на Звістка.

Єлизавета Івахненко, яка фігурує у справі НАБУ «Карфаген» про відмивання коштів та кришування колцентрів посадовцями Офісу Генерального прокурора як «Муза», звернулася до суду, аби їй пом’якшили запобіжний захід.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

«Муза» Івахненко просить у суді пом’якшити запобіжний захід
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не задовольнила скаргу адвокатів і залишила під вартою Єлизавету Івахненко.

Для підозрюваної зберегли попередньо визначену заставу — 20 мільйонів гривень.

Під час судового засідання сторона захисту наполягала на пом’якшенні запобіжного заходу. Адвокати клопотали про застосування особистого зобов’язання або цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета.

Також захист просив про істотне зменшення застави. Адже, за їхніми словами, застава неспівмірна зі статками дівчини. Офіційні доходи Івахненко сягають 3 млн 388 тис. 159 грн, тоді як призначена судом застава у 20 млн грн орієнтовно в шість разів перевищує цю суму.

Утім, судді залишили попереднє рішення без змін.

Фігурантка кримінальної справи «Карфаген» відкидає всі звинувачення. Вона не визнає власної провини та заявляє, що нічого не знала про існування злочинної організації.

«Муза» зі справи НАБУ «Карфаген»: хто це така
Нагадаємо, НАБУ та САП викрили злочинне угруповання в межах спецоперації «Карфаген». За даними слідства, посадовці Офісу Генерального прокурора разом із цивільними спільниками регулярно отримували хабарі за «кришування» шахрайських колцентрів та легалізували мільйонні тіньові доходи.

Однією з ключових фігуранток розслідування є 24-річна одеситка Єлизавета Івахненко, яка фігурує на оприлюднених детективами записах під псевдонімом «Муза».

За версією обвинувачення, Івахненко була близькою особою заступника начальника департаменту ОГП Сергія Кропиви, який, за даними слідства, очолював це угруповання. Публічно їхні шляхи перетиналися ще у травні 2025 року на форумі «Синергія Півдня», коли Кропива обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА, а Івахненко представляла Одеську юридичну академію. Вже наприкінці липня 2025 року дівчина зареєструвала ФОП у галузі права.

«Муза» демонструвала стрімкий кар’єрний зліт: у навчальному році 2024/2025 вона стала заступницею декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії, паралельно навчаючись в аспірантурі.

Разом із цим суттєво зросли й статки дівчини. У червні 2025 року вона стала власницею Mercedes-Benz EQE 350, а в жовтні придбала нежитлове приміщення площею понад 150 кв. м у Печерському районі Києва. Крім того, у січні 2026 року квартира на 64,5 кв. м в Одесі з’явилася у власності її матері.

На аудіозаписах НАБУ «Муза» відверто обговорює з «Канцлером» дороговартісне майно та запитує, чи потрібно видаляти публікації про свої речі, згадуючи бренди Loro Piana, Miu Miu, Porsche, годинники Audemars Piguet за близько 60 тисяч доларів, суми та прикраси. ЗМІ та антикорупційні організації підтвердили збіги між деталями на плівках слідства та фотографіями в соцмережах дівчини, зокрема, золотою підвіскою з діамантами Messika.

7 вересня Вищий антикорупційний суд відправив Івахненко під варту з альтернативою внесення застави у 20 млн грн.

Запис «Муза» зі справи «Карфаген» попросила зменшити заставу: що відповів суд спершу з'явиться на Звістка.

Винищувачі місії повітряної поліції НАТО знищили безпілотник, який у ніч на 15 вересня порушив повітряний простір Литви – апарат увійшов на територію країни з боку Білорусі. Це перше бойове перехоплення такого роду в історії країни, повідомляє литовське суспільне мовлення LRT.  glavred.netЧас і календарі

Близько опівночі збройні сили Литви повідомили про потенційну повітряну загрозу (жовтий рівень). Жовтий рівень повітряної загрози означає превентивну готовність – потенційну загрозу відстежують, але напад не здійснюється. У повідомленні зазначалося, що мешканцям слід сховатися в укриття, якщо ситуація перейде на червоний рівень небезпеки.

Попередження надійшли на мобільні телефони мешканців Вільнюса, а також Тракайського, Електренайського та Каунаського районів.

Паралельно компанія Lithuanian Airports (LTOU) оголосила про обмежене використання повітряного простору аеропорту Вільнюса. Через інцидент затримали щонайменше два рейси – з Анталії та Рейк’явіка, повідомляє Delfi. Про факт перехоплення дрона винищувачем у литовському повітряному просторі повідомляло й агентство Reuters з посиланням на національний центр управління.

Дрон було знищено

Про знищення цілі незабаром після півночі повідомив голова Центру управління кризовими ситуаціями Вілмантас Віткаускас. За його словами, інформація про результат операції надійшла буквально за хвилину до ефіру.

“Так, хвилину тому я отримав інформацію про успішне знищення дрона в Каунаському повіті”, – сказав Віткаускас.

Маршрут дрона вдалося відстежити ще до перехоплення.

“Так, з Білорусі. Потім Лентваріс, Тракайський район, саме звідти об’єкт рухався на захід”, – уточнив керівник центру.

Інформації про постраждалих або завдані збитки поки немає. Сам збитий апарат ще не знайдено: він впав у сільській місцевості, імовірно – поруч із селом Праткунай. Пошуками займаються військова поліція та інші служби.

Тип апарата та мета польоту поки що невідомі

Головне питання для литовських військових – чим саме був об’єкт, що перетнув кордон, і навіщо його запускали.

“Військам належить визначити, що це за безпілотник, які його параметри та якою була мета польоту”, – зазначив Віткаускас.

Раніше знищення дрона силами ППО Альянсу підтвердив міністр оборони Робертас Каунас. У публікації у Facebook він звернувся і до пілотів, і до цивільних.

“Дякую пілотам союзників, литовським військовим та всім відповідальним установам за професійну та своєчасну реакцію. Прошу мешканців зберігати спокій і не наближатися до підозрілих об’єктів або уламків”, – написав Каунас.

Реакція президента Литви

Оперативність Альянсу окремо відзначив і президент Литви Гітанас Науседа, який повідомив про перехоплення в мережі X.

“Безпілотник, який щойно увійшов у повітряний простір Литви, був збитий винищувачами НАТО. Дякую особовому складу Альянсу за оперативну реакцію”, – написав він.
Глава держави підкреслив, що на тлі посилення російської агресії проти України така готовність є життєво важливою для регіону, і запевнив: разом із союзниками Литва захищатиме власне небо.Українська економіка

Як писав Главред, країна-агресор Росія посилює гібридні загрози щодо Європи. За даними західних джерел, країна-агресор одночасно проявляє активність у різних напрямках – від підводної інфраструктури НАТО до повітряного простору країн Європи. Детальніше читайте в матеріалі: Кремль може відкрити новий фронт: як РФ перевіряє “червоні лінії” НАТО.

Кремль може розпочати вторгнення в країни Європи

Американська розвідка допускає ймовірність військового нападу країни-агресора Росії на країну НАТО в період з осені 2026 року по 2029-й. Про це пише видання The Atlantic.

Однак існує й другий сценарій, згідно з яким Москва обмежиться диверсіями та залякуванням – і саме така гібридна кампанія є тією війною, до якої прагне Кремль і яку він може собі дозволити.Політика Росії

“Частиною цієї стратегії є нагнітання страху перед прямим ударом по європейських союзниках Києва. Формально Москва не підтягувала війська до кордонів країн Альянсу, а цього тижня Володимир Путін запевняв Дональда Трампа, що у Росії немає “жодних агресивних намірів щодо європейської державності”, – йдеться у статті.

Запис Винищувачі НАТО збили дрон над Литвою: вторгнення відбулося з боку Білорусі спершу з'явиться на Звістка.

Кремль висунув дві умови для можливого енергетичного перемир’я з Україною. Водночас у Москві назвали саму ідею Трампа щодо припинення ударів по енергооб’єктах “дуже гарною”. Про це повідомив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським ЗМІ. glavred.net

У Кремлі пов’язують перспективи домовленостей не лише з припиненням атак на енергетичні об’єкти. Москва окремо порушує питання роботи нафтоналивного флоту та доступу російських енергоресурсів на світові ринки.

“Справа в безперешкодному доступі цих нафтопродуктів на світові ринки. А тут необхідно забезпечити безпечне торговельне мореплавання, морехідство для нафтоналивних суден. Київський режим поки що не схильний до того, щоб гарантувати таку безпеку”, – сказав Пєсков.

За його словами, Москва вважає недостатнім лише захист нафтопереробних заводів і нарощування виробництва пального. Пєсков стверджує, що ключовою проблемою для світового ринку залишається можливість вільно постачати російські нафтопродукти.

“І друге, що потрібно зробити, – це, звичайно, скасувати санкції. Ці незаконні обмеження на постачання енергоресурсів у світ”, – сказав речник воєнного злочинця Путіна.
Представник Кремля також заявив, що Москва нібито прагне стабілізації внутрішнього паливного ринку. За його словами, російські НПЗ уже працюють у межах комплексних заходів із захисту енергетичних об’єктів.

Водночас Пєсков заявив, що головний інтерес Кремля стосується саме зовнішніх ринків. Він також вказав на те, що можливе повернення російського газу до Європи залежатиме від того, наскільки це буде вигідно самій Росії.Читай Урядові Звіти

Пєсков назвав ініціативу щодо енергетичного перемир’я позитивною та повідомив про контакти Москви з Вашингтоном.

“Так, ми бачимо. Ми загалом, безумовно, вважаємо це дуже гарною ідеєю, гарною ініціативою. Ми перебуваємо в контакті з американцями. Ми завжди на боці мирних рішень”, – цинічно заявив він.

Експерт назвав реальний сценарій переговорів з РФ

Швидкого перемир’я між Україною та Росією після виборів у РФ 20 вересня очікувати не варто, а переговорний процес може залишатися радше демонстрацією дипломатичної активності США, ніж шляхом до масштабної угоди. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики “Вежа”, голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок в інтерв’ю Главреду.

“Кушнер фактично проговорився під час прес-конференції у Києві, коли сказав: якщо нам вдасться щось зробити до зими, це буде дивом. Тобто вони самі не розраховують на припинення вогню протягом найближчого місяця двох чи трьох”, – зазначив Клочок.
Водночас активізація дипломатичних контактів має окремий політичний вимір для адміністрації Дональда Трампа. За оцінкою Клочка, американському президенту важливо демонструвати поступ у зовнішній політиці, особливо на тлі складної ситуації навколо Ірану.Російські медіа

“Я не бачу, щоб вони всерйоз розраховували на швидкий результат. Швидше йдеться про переговори заради переговорів. Процес має рухатися, тому що Трампу треба показувати, що щось відбувається. Він має таку зовнішню політику. Тим більше, з Іраном у нього дуже складна ситуація, тож десь треба показати результат”, – сказав аналітик.

При цьому повністю безрезультатними контакти між сторонами можуть не бути. Клочок допускає досягнення окремих домовленостей, які стосуватимуться конкретних типів ударів або обмежених військових дій.

“Я не виключаю, що, наприклад, можуть домовитися про припинення ударів по НПЗ. Російська нафта краще поступатиме на ринок, ціна може знизитися, і Трамп скаже: бачите, я вплинув на ситуацію. Заборона на глибинні удари також може стати одним із аргументів на переговорах. І це вже вияв нашої суб’єктності”, – підсумував Клочок.

Запис В Кремлі назвали умови енергетичного перемир’я – що вимагають від України спершу з'явиться на Звістка.

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький уперше публічно розкрив деталі операції, наголосивши, що подальші дії потребують інформаційної тиші. Відповідне відео опублікувала пресслужба корпусу.

Які населені пункти зачистили від окупантів
За словами Білецького, українські підрозділи в межах першого етапу операції ліквідували осередки проникнення російських військових у районі Новоселівки, Олександрівки, Ярової та на околицях Корового Яру.

Водночас українські військові звільнили Середнє. Наразі населений пункт повністю перебуває під контролем Сил оборони України.

Операція проходила в режимі інформаційної тиші. За даними Третього корпусу, підрозділи також завдали удару по боєздатності 20-ї та 25-ї загальновійськових армій РФ.
Загалом під час першого етапу українські військові зачистили від інфільтрації 75 км², ще 10 км² території було деокуповано.

Яких втрат зазнали російські війська
За даними Третього армійського корпусу, російська сторона під час першого етапу операції втратила близько 1,5 тисячі військових.

Крім того, українські військові заявляють про знищення понад 12 тисяч безпілотників та сотень одиниць бронетехніки, артилерійських систем і автомобільної техніки.

Окремо українські підрозділи безпілотних систем працювали по логістиці противника. Внаслідок ударів російські війська, за словами Білецького, були змушені перенести постачання паливно-мастильних матеріалів за межі України – у Воронезьку область. Там було згорнуто трубопровід і знищено склади.

До операції залучалися підрозділи 60-ї та 125-ї окремих механізованих бригад, батальйонно-тактична група 3-ї штурмової бригади, 3-й окремий розвідувальний батальйон та 25-й окремий полк безпілотних систем Третього корпусу.

Також діяли придані підрозділи 66-ї ОМБр, 85-ї тактичної групи 8-го полку ССО, спецпідрозділу ГУР МО “Артан” та 10-го мобільного прикордонного загону “ДОЗОР”.

Запис Україна провела наступ на півночі Донецької області: Білецький назвав населені пункти, які зачистили від ворога спершу з'явиться на Звістка.

Популярна співачка Тоня Матвієнко в інтерв’ю Славі Деміну розповіла про непростий період, з яким зіткнулася її родина після смерті легендарної народної артистки Ніни Матвієнко. У цей час напруга між артисткою та Арсеном Мірзояном досягла критичної точки, а їхні стосунки опинилися на межі розриву. glavred.net

Пережите емоційне потрясіння настільки сильно вплинуло на Тоню, що вона відчула відчуженість навіть від власних дітей.

“Це був дуже колосальний стрес. Це була така величезна проблема всередині мене”, – відверто поділилася артистка.

Психологічний стан співачки позначився й на її сімейному житті з Арсеном Мірзояном. Тоня зізналася, що їхні стосунки опинилися на межі розриву. Вибратися з важкого стану їй допомогли лише час і підтримка родини. Чоловік і близькі проявили терпіння та оточили її турботою в найважчий період.

“Потрібен час і підтримка саме моїх близьких людей, щоб вони мене витримали. Витримали мене і не кинули в біді. Вони так і зробили”, – зазначила Матвієнко.

У розмові з ведучим артистка також прокоментувала постійні чутки в ЗМІ про те, що вони з Мірзояном нібито неодноразово розлучалися. Матвієнко підкреслила, що, незважаючи на побутові сварки, вони з чоловіком ніколи не розлучалися. Співачка також заявила, що повністю довіряє Арсену, оскільки він жодного разу не давав їй приводів для ревнощів або сумнівів у його вірності.

Запис “Проблема в мені”: Матвієнко опинилася на межі розлучення з Мірзояном спершу з'явиться на Звістка.

Найсвіжіші міжнародні дані науковців поки вказують на те, що Європу чекає відносно тепла і волога зима.

Грудень 2026 в Україні та загалом у Європі: тепліше за норму

Як повідомляють “Вікна”, за прогнозом Сlimateimpactcompany зимові місяці матимуть такі ознаки.

Початок зими в Європі може виявитися незвично теплим. Найвищі температурні аномалії очікуються у східній частині, тож можуть торкнутися й України.

Водночас південь Європи може отримати менше опадів, ніж зазвичай у грудні.

Шторми змістяться ближче до північних районів Європи, тому найбільше опадів та сильного вітру ймовірні саме там.

Січень 2027: короткочасні похолодання та ризик снігопадів

У середині зими ситуація може змінитися: до частини Європи здатне проникати холодніше повітря, що підвищить ризик снігопадів та короткочасних похолодань у східних і центральних районах континенту, тож чекаємо морозів і в Україні. Водночас південно-західна Європа, ймовірно, залишатиметься відносно теплою. Збережеться вплив атлантичних циклонів, тому можливі періоди вітряної та снігової або дощової погоди.

Лютий 2027: потепління і можливість значних опадів

Наприкінці метеорологічної зими прогнозується повернення потепління. У багатьох регіонах Європи можливі температури вище середніх багаторічних значень. Через відносно м’яку погоду можуть траплятися доволі значні дощі та снігопади.
Зима 2027: чи впливатиме на погоду в Україні Ель-Ніньйо

На прогноз погоди наприкінці 2026 року впливатиме й потужний Ель-Ніньйо — природний кліматичний процес у тропічній частині Тихого океану — вказує портал Wmo (Всесвітньої метеорологічної організації).

Дані свідчать, що в серпні 2026 року температура поверхні океану в позатропічних районах була рекордно високою, а Ель-Ніньйо посилювався.

Ель-Ніньйо, за прогнозами, з високою ймовірністю триватиме до лютого 2027 року.

Очікується, що він досягне піку наприкінці 2026 року.

Ель-Ніньйо здатен змінювати атмосферну циркуляцію, а разом із нею — температури і розподіл опадів у різних частинах світу, викликати руйнівні метеорологічні катаклізми.

Водночас його вплив на конкретну країну, зокрема Україну, точно визначити не можна: усе залежить від поєднання багатьох погодних факторів.

Прогноз погоди на зиму 2026-2027 в Україні: чи будуть сильні морози та сніг
Тепліший за норму сезон зовсім не виключає сильних коливань температур. Тож в Україні періоди відлиги можуть змінюватися вторгненнями холодного повітря, а дощ — снігом і сильним морозом.

Тому прогноз не варто трактувати як “морозів не буде”. Він лише підказує, якими можуть бути середні температури. А от конкретні хвилі холоду можна прогнозувати з точністю лише тоді, коли вони наближуються.

Щодо опадів, готуємось до підвищеної вологості. Але в Україні ситуація може суттєво відрізнятися залежно від регіону, тому робити висновок про кількість снігу на всю країну поки зарано.

Запис “Моpоз, сніг та вiтер”. В Укpаїну рухається поxoлодання, синоптики попеpедили про дощ і снiгопад спершу з'явиться на Звістка.

Один із вертольотів «Феннек» Військово-повітряних сил Данії був обстріляний світловими ракетами під час планового фотоспостереження за російським фрегатом, який перебував у міжнародних водах поблизу Гедсера. tsn.ua

Про це повідомляє Forsvaret.

Зазначається, що російський фрегат випустив у бік гелікоптера дві сигнальні ракети. Одна з них пролетіла на невеликій відстані від повітряного судна.

Наразі Міністерство оборони не має додаткових коментарів.

Сигнальні ракети — це піротехнічні засоби. Зазвичай їх використовують як сигнал для привернення уваги на морі.

Нагадаємо, раніше командувач ВМС Данії Сорен К’єльдсен заявив, що Росія загострює ситуацію на Балтиці. За його словами, Військово-морські сили загалом зберігають нормальні відносини з російськими суднами, які проходять через данські води. У більшості випадків вони дотримуються правил судноплавства та норм міжнародного права. Водночас останніми роками поведінка російської сторони на морі поміт

Запис Російський фрегат атакував вертоліт Данії ракетами: що відомо спершу з'явиться на Звістка.

Українське військове командування 2022-го не очікувало настільки масштабного успіху Харківського контрнаступу. Саме через це для операції не підготували достатньо резервів.

Про це розповів колишній головком ЗСУ Олександр Сирський під час презентації військово-історичного нарису, присвяченого Харківській операції, пише «Главком».

За його словами, початковий план передбачав значно менший масштаб наступу на Харківщині. У Генштабі розглядали дії переважно як відволікальний маневр, а тому надали лише 20–30% від необхідної кількості боєприпасів. Через це, наголошує Сирський, після стрімкого звільнення частини Харківської області Сили оборони не змогли розвинути наступ у напрямку північного сходу Донбасу.

«Ніхто в керівництві ЗСУ не вірив в успіх харківської операції», — заявив колишній головнокомандувач.

Зауважимо, той час головкомом ЗСУ був Валерій Залужний, Генштаб очолюваа Сергій Шаптала, а Сухопутні війська — Олександр Сирський.

Початковий план передбачав удар у районі Балаклії з подальшим просуванням до Ізюма та його оточенням. Однак наступ виявився значно успішнішим: українські військові звільнили Балаклію, Куп’янськ, Ізюм та десятки інших населених пунктів. За кілька тижнів Сили оборони просунулися до 145 км, звільнивши понад 11,5 тисячі квадратних км території і понад пів тисячі населених пунктів.
Сирський розповів, що на той момент на Харківщині не точилися інтенсивні бої, тож російські війська, ймовірно, не очікували українського контрнаступу. За даними розвідки, найслабшою ділянкою оборони противника була територія поблизу Балаклії.

«Крім того, там розташований 65-й арсенал (база зберігання боєприпасів — Ред), який нас дуже цікавив. Туди ми й спланували удар. Був план дійти до Ізюма й оточити його», — додав він.

Запис Цього не очікували навіть у ЗСУ: Сирський розкрив деталі блискавичного контрнаступу на Харківщині спершу з'явиться на Звістка.

У Кремлі відреагували на заклик президента США Дональда Трампа до України припинити удари по енергетичній інфраструктурі та підприємствах, пов’язаних із виробництвом дизельного пального. Там вітають його.Східноєвропейці

Про це заявив речник російського президента Дмитро Пєсков, пишуть росЗМІ.

За його словами, Москва нібито позитивно оцінює будь-які заклики до припинення ударів по економічній інфраструктурі.

«Можна лише вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі», — сказав Пєсков.

Водночас на запитання, чи готова Росія зі свого боку утриматися від ударів по енергетичних об’єктах, якщо Україна погодиться на пропозицію Трампа, Пєсков не дав прямої відповіді.

Нагадаємо, Трамп знову закликав Зеленського не завдавати ударів по російських НПЗ та підприємствах із виробництва дизельного пального. Свою позицію він пояснив зростанням світових цін на дизель. За словами Трампа, Україна має «безліч інших цілей» для ударів і не повинна атакувати об’єкти, пов’язані з виробництвом пального. Трамп заявив, що вже обговорював це питання із Зеленським. Водночас Україна регулярно завдає ударів по російській нафтовій інфраструктурі, яку розглядає як частину військово-промислового потенціалу та джерело фінансування війни РФ.

Запис У Кремлі відреагували на заклик Трампа припинити удари по енергетиці РФ спершу з'явиться на Звістка.