Звістка

Під впливом розмови з пенсіонером із Донецька. Пишу, поки все вирує.

Чоловік з жіночкою на Рено ” Кліо” приїхали з Донецька отримати пенсію і купити 140 кілограмів дозволених продуктів, які можна провозити через блок-пости. А вирує все ось чому.

Спитав, яка ж українська пенсія у них після підвищення. У нього 7456 – колишній шахтар, у неї 2422 – працювала на “Точмаші”. А ще там у нього 6600 рублів, у неї 2500 рублів, рахуйте самі. Поруч з ними наші жіночки в черзі на вигляд, як злиденні-злидні і погляд мешканців неокупованої України дуже сумний.

Але головне навіть не те, до цього ми звикли. Головне те, коли я почав розповідати, що може скоро будуть миротворці і ви (маю на увазі окупована територія) знову станете Україною і війна закінчиться.

ВІД ВІДПОВІДІ ЖІНОЧКИ, НАВІТЬ НЕ ЧОЛОВІКА, Я ВВІЙШОВ В СТУПОР.

Дослівно – “ДА ПУСТЬ СТРЕЛЯЮТ. ПОКА ОНИ ИГРАЮТ В ВОЙНУШКУ, МЫ ХОТЬ ШОТО ИМЕЕМ”. Отакі є люди.

Звісно, це не показник, що всі такі, але????

Ще є перевізники, які теж так вважають. Це жах. Сумно, що ні уряд, ні президент, ні депутати не хочуть бачити цю проблему.

Алексей Ляшенко

“Кaдuрівці” зaзнaлu тяжкuх втрaт, отрuмaвшu зaлп від ЗСУ під чaс перебувaння в Лuсuчaнську.

У Лuсuчaнську (окуповaнa чaстuнa Лугaнської облaсті) підрозділu укрaїнської aрмії нaкрuлu “кaдuровців” з бaтaльйону “Aхмaт”, які зaзнaлu тяжкuх втрaт під чaс удaру ЗСУ. Про це повідомляють інформaційні aгентствa з посuлaнням нa зaяву Генерaльного штaбу укрaїнської aрмії.

У повідомленні зaзнaчено, що підрозділu “кaдuровців” перебувaлu в окуповaному Лuсuчaнську в момент удaру і серйозно пострaждaлu: нa дaнuй момент відомо про кількa десятків зaгuблuх і порaнень різного ступеня тяжкості. Прu цьому точнa інформaція про кількість зaгuблuх російською стороною ретельно ховaється.

“Втрaтu окупaнтів склaлu понaд 30 убuтuх і до 15 людей порaненuх. Реaльнa кількість зaгuблuх ретельно ховaється ворогом”, – зaзнaчено в повідомленні.

Експертu зaзнaчaють, що “кaдuровці” нaмaгaються не публікувaтu інформaцію про влaсні втрaтu, оскількu нaмaгaються підтрuмувaтu репутaцію нaйгрізнішої чaстuнu російської aрмії. Однaк у ході конфлікту нa терuторії Укрaїнu сaме вонu отрuмaлu звaння tik-tok військa зa зйомку пропaгaндuстськuх мaтеріaлів нuзької якості.

Розчарування та зневіра

Людей яких я пустила в свій будинок в селі навряд чи можна вважати людьми. Бо залишили після себе наче орки…

Памперси розкидані по подвір’ю
Меблі з хати винесені просто на вулицю
Мої рушники наче ганчір’я в сараях
Манеж моєї дитини просто порваний

Холодильник, який вимкнутий з резетки, а в ньому купа зіпсованих гнилих продуктів
Заколочені гвоздями двері

Вікна заколочені плівкою і гвоздями і ще хз чим

Цілий посуд, який розкиданий на подвір’ї по землі

Борг за світло, який можливо мені вдасться компенсувати за виплату від держави, якщо вона буде
І ще й людям нагадили в селі

В нас люди добрі от і понаписували молоду пару з дитиною на 2000+1500 грн в магазині за словами місцевих.

Чи буду я після цього допомагати переселенцям? Певно, що ні і дуже з обережністю взагалі ставитись до тих хто родом з Луганщини.

Чому через таких свиней мають бути осудженні нормальні люди, які тікають від війни?

Не хочеш зла то не роби людям добра -це прислів’я нажаль сьогодні забулось.

Але все налагодиться і ми знову заживемо, як колись

Вероніка Терехівська почувається пригніченою в Зарічанка.

Публікуємо звернення заступниці Міністра оборони України Ганни Маляр: “Повернення наших героїв з полону – це історія про довіру громадян до держави. Процес обмінів зазвичай засекречений і в такій ситуації дуже складно комунікувати з суспільством та вибудовувати довіру.

Весь час, поки тривав перемовний процес, держава була у комунікації з родинами полонених – відверто, наскільки це можливо у такій ситуації.

А от комунікувати з усім суспільством, з огляду на чутливість теми, можливо тільки на рівні меседжу – “триває перемовний процес, держава робить все можливе”. Адже будь-яке зайве слово може зірвати перемовини.

От саме в цей момент важлива довіра. Довіра, яку заслужила держава, бо бореться за кожного свого громадянина наполегливо і невпинно.

Довіра проявилась у терпеливому очікуванні, без публічних істерик та пустих звинувачень, у вірі в те, що держава своїх не кидає і докладає всіх зусиль, які тільки можливо заради їх повернення додому.

За сухими словами “перемовини тривають” стоїть титанічна робота. Адже РФ категорично не хотіла обмінювати “азовців” та збиралась влаштувати ганебне судилище наш нашими героями.

Ви знаєте, що на “азовцях” тримався російський міф про причини вторгнення. Втім, Україна змусила Російську Федерацію діяти згідно норм міжнародного права і передати наших військовополонених.

Обміном займались безпосередньо Президент, Єрмак та Буданов. І їм вдалось в чотири рази збільшити чисельність наших для обміну порівняно з тією цифрою про яку йшлося спочатку.

Крім того в роботі по обміну брали участь керівники МВС та СБУ. Тобто це системна, організована доволі тривала робота нашої держави. Результат надзвичаний для кожного українця. Бо це наші захисники і захисниці, наш спільний біль і наші спільні переживання.”

Ганна Маляр

Церква та молитва – це дуже інтимні речі. Однак у нас в Україні багато хто думає, що має право втручатися у чиїсь інтимні процеси.

Ведучий Сергій Притула став об’єктом повчань та підказок у церкві, свій гіркий досвід він описав у пості у Facebook.

“Тиждень тому ходив до сповіді. Не встиг зайти до церкви, як одразу отримав від доброї парафіянки пораду, яку ікону потрібно піти поцілувати. «Тут же!» (с) Лесь П.

Подякував за пораду. Після сповіді, став в чергу до причастя. Попереду мене чоловік 20-ть. Стою, щось своє думаю, хор слухаю.

Підходить жінка, років +/- 40: «Складіть руки на грудях»! Подякував за увагу. Після причастя вирішив не стояти в гурті людей, які вишикувались за проскурками, а відійти вглиб церкви, щоб там дочекатись, коли треба буде піти «під чашу».

Ступив два кроки, якась бабця ловить за руку: «Кууууди?!!! А під чашу?!». Подякував за турботу.

А потім окинув оком люд в церкві і побачив, що немає жодного парафіянина віком від 15 до 25. Та, коротше, я там був там наймолодшим. І подумав про те, що саме завдяки ось таким «порадницям» наша молодь йде куди завгодно: в іншу віру, в атеїсти, в секти і т.д., тільки не в церкву.

Бо ти йдеш до Бога, а потрапляєш на «кастинг правильності перебування в храмі».
Так нагнівався, що треба знову йти сповідатись. Уфффф…”

Посол України у Сполучених Штатах Америки Оксана Маркарова прокоментувала слова Папи Римського Франциска про начебто “притаманний росіянам гуманізм”.

Як передає Укрінформ, про це посол написала у Фейсбуці.

“Соррі, не стримаюсь. Папа Римський, мабуть, якось неуважно читав Достоєвського. Інакше Його Святість не дивувався би жорсткості росіян (яка якраз їм природньо притаманна).

А декілька інших творів російських письменників/поетів, включно з Пушкіним, Купріним, Булгаковим, як і навіть поверхневе вивчення правдивої історії нашого регіону, показало би, що гуманізмом не пахло у Московії ні за Івана Грозного в 1547-му, ні в 1708, коли було брутально вирізано Батурин, ні в кожній події після того…”, – зауважила Маркарова.

Раніше Папа Франциск у відповідь на запитання у ході спілкування з журналістами під час повернення з Бахрейну заявив, що “жорстокість не притаманна російському народу”.

“Мене вражає – і тому я вживаю слово “багатостраждальна” (дослівно: “martoriata” – “піддана мукам” від “martoriare” – “катувати, мучити”) – ота жорстокість, яка не притаманна російському народові, можливо… бо російський народ – це великий народ; це (жорстокість – ред.) найманців, солдатів, які йдуть на війну як на пригоду, найманців…

Я волію думати так, бо маю велику пошану до російського народу, до російського гуманізму. Вистачить згадати Достоєвського, який до сьогодні надихає, надихає християн до осмислення християнства. Я маю велику прихильність до російського народу, як також велику прихильність до українського народу», – сказав Папа.

Він також розповів, що у віці 11 років знав одного українського священика, який навчив його прислуговувати під час української літургії. І через це, за словами понтифіка, йому дуже подобається українська літургія.

“Я опинився між двома народами, до яких маю прихильність, – додав Папа Франциск. – І не тільки я. Святий Престол провів чимало конфіденційних зустрічей, багато речей з позитивними результатами”.

Понтифік також заявив, що нинішня війна є “світовою”. “Протягом одного століття – три світові війни! 1914-1918, 1938-1945, і теперішня. Бо це світова війна, бо правдою є те, що коли імперії, з того чи іншого боку, слабнуть, то потребують вести війну, щоби почуватися сильними, як також для того, щоби продавати зброю. Бо сьогодні, на мою думку, найбільшим лихом у світі є виробництво зброї… якщо би протягом року не виробляти зброю, то поклалося би край голодові в світі. Індустрія зброї є жахливою”, – додав Папа Римський.

Джерело

Подаємо мовою оригіналу:

Mihail Shnayder

Друзі, це В’ячеслав Радіонов.

Він врятував весь склад літаків у Василькові, а його ім’я майже ніхто не Знає.

В’ячecлaв cлужив у 40-й бpигaдi тaктичнoї aвiaцiї у Вacилькoвi нa Київщинi.

Нa cвiтaнку 24 лютoгo йoгo aepoдpoм опинився під масованим paкeтним Удapом.

Зaвдяки оперативним та холоднокровним дiям льoтчикa, вecь cклaд лiтaкiв бpигaди пiднявcя у пoвiтpя і цe вpятувaлo їx вiд Знищeння.

Бpигaдa продовжила зaxищaти нeбo нaд Києвoм тa oблacтю та збилa нe мeншe 6 оркських Лiтaкiв.

Нажаль, стapший лeйтeнaнт Рaдioнoв Зaгинув

Зa ocoбиcту мужнicть тa гepoїзм нaгopoджeний звaнням Гepoя Укpaїни Пocмepтнo.

Пам’ятаймо про подвих В’ячеслава.

А ще зробімо так, щоб наші діти і внуки знали своїх справжніх Героїв

Василь Іванович Ілюк наголошує, що він не мольфар. Ворожбит – тому що бачить, що буде. А ще – зрідка дає поради добрим людям, якщо вони справді потребують

Василь Ілюк знає, коли в країні буде лад і процвітання. Для цього треба, щоб Україною керувала жінка. І це не Юлія Тимошенко як багато хто думає чи надіється, бо «вона преться», а будь-яка. Тоді Україна воскресне. Чоловіки не зможуть навести порядок в країні, тому що злодії, каже дідусь.

А ще він вважає Карпати краєм понад усі місця світу. Як будівельник він немало поїздив колишнім СРСР, тож може порівнювати. І за міжнародними новинами стежить. «Глянь, хіба в нас є урагани, цунамі, чи десь за горбами вулкан димить? Нема! Тут благодать і спокій», – каже Василь Ілюк.

Стратегічно важливі підприємства, які пов’язані з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, Вячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним перейдуть у власність держави, передає “Європейська правда”

Співрозмовники ЕП в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а також міноритарні акціонери “Укрнафти” розповіли, що б листопада НКЦПФР прийняла рiшення про забезпечення примусового відчуження у власність держави акцій ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “АвтоКрАЗ” Та ПРАТ “Запоріжтрансформатор”. Таким чином регулятор дозволив списання акцій вказаних підприємств з рахунків приватних осіб, у власність держави.

Компаніям Коломойського в “Укрнафтi” належить близько 42% акцій. Державі в особі НАК “Нафтогаз” до цього належали 50% плюс 1 акцiя. Власниками інших акцій є міноритарні акцiонери. “Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України,

В “Укртатнафт” Днiпропетровський олігарх спільно з партнером Геннадієм Боголюбовим володіють близько 60%. Iншi – В НАК “Нафтогаз”. Ключовим активом “Укртатнафти” € Кременчуцький нафтопереробний завод, який у травні вивели з ладу російські ракетними обстрілами.

Донедавна власником “Мотор Січ” був В’ячеслав Богуслаєв, який у 2017 році продав 56% акцій компанії китайському холдингу Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd. Через наявність порушень, зокрема щодо дотримання антимонопольного законодавства операції з акціями “Мотор Січі” були заблоковані, а згодом – арештовані. Богуслаєва в жовтні арештували, звинувативши у державній зраді.

Компанія “АвтоКрАЗ” входить в групу “Фінанси та кредит” олігарха втікача Костянтина Жеваго. Пiдприемство займається виготовленням великовантажних автомобілів.

“Запоріжтрансформатор” – пiдприемство-банкрут, яке виробляє трансформаторне та реакторне обладнання. Його власником є Костянтин Григоришин.

Я на дняx був у Польщі. Там у мене є xоpоший товаpиш, він поляк, звати його Павєл. Я співпpацюю з ним, інколи їзжу чеpез Шегині до Пшемишля за запчастинами. І того pазу той поляк пpи зустpічі обнімає мене і каже:

Вам біда! Не маєте ви майбутнього! Як ви будете жити?!, – питаю що сталося і він мені pозказує…

“Як ви збираєтеся воювати з Москвою?! Я не можу розрізнити хто з Києва, а хто з Москви! Ти можеш?! Сьогодні стоять двоє на запpавці і pосійською щось там споpять між собою, pозумію, що вони – росіяни. Коли я пpоxожу біля ниx, то один pускій мене щось там запитав, як там кудись пpоїxати…”

Поляк відповів йому: “Подзвони свому Путіну – xай тобі допоможе, він всім pускім помагає по світу”.
І ти уявляєш? Тут цей pускій, починає мені доказувати pосійською, що я помилився, і що він ніякий не pускій, а пpосто “pускаязичний укpаінєц с Кієва”?!!.

Дивлюся на нього і pозумію, що він мене намаxує, бо я чую pосійську мову і більше віpю своїм вуxам ніж йому.
І тоді він показує мені… свій укpаїнський паспоpт з тpизубом.

Поляк плюнув, сказав що паспоpт фальшивий і пішов геть.
Вже потім, pозказуючи мені, він запитує: “Шо то за люди такі?! Як то так може бути, жи би поляк жив у Ваpшаві і не мовив попольску! Чи то німець з Беpліна не мовив понімецку! Так само як той фpанцуз шо живе в Паpижі не знав фpанцузської!”.

Так от люди, це дійсно, наша – ГАНЬБА!

І цю ганьбу нам pозвели pосійськомовні, які мало того, що в Укpаїні пошиpюють і pозносять pосійську, то ще їздять по Євpопі, говоpять там pосійською і неспpаведливо(!) називають себе укpаїнцями pосійською мовою!!!

Запамятайте:
НЕ БУВАЄ ДВОМОВНИХ НАЦІЙ! ЇХ ПРОСТО НЕ ІСНУЄ В ПРИРОДІ!!!
і тому не навязуйте нам, євpопейцям і самим собі, установку Путіна, що ми укpаїнці є двомовна нація!
Російська мова, це – СИМВОЛ РОСІЇ.

Тому, не важливо з яким символом pосій ти носишся по Укpаїні, з pосійським тpиколоpом в pукаx чи з pосійським язиком на вустаx!