Моєму обуренню немає меж. Ніяк не можу відійти він випадку, котрий стався днями. Я саме їхала з роботи додому. Мені зараз дуже важко, чоловік на війні, а я вагітна. Термін ще такий, що зовсім не видно. Та поїздки громадським транспортом для мене справжнє випробовування.
Сіла у звичну маршрутку в Тернополі. Людей було чимало, мені довелось стояти в проході. Раптом я побачила жіночку, років 60. Вона сиділа на сидінні і лузгала насіння. А лушпиння кидала просто на підлогу.
– Майте повагу, не смітіть в маршрутці!
– Так, вам!
– Дєвочка, как ти смєєшь? Я втроє старше тєбя! Совсєм оборзєла!
– І що? Річ не у віці, а у вихованні! Чого не можна поїсти насіння вдома?
– Гдє хочу – там і єм! Нє тєбє мнє указивать!
– От через таких, як ви, в нашій країні безлад! Їхали б в рашку, там таким і місце!
– Сама їдь…
Далі пішла нецензурна лексика. Люди в салоні підтримали мене. Якийсь чоловік звернувся до водія:
– Тут жіночка страшенно насмітила у вашому салоні! Може нехай поприбирає!
– Я зовсім не проти!
– Тоді я не це проконтролюю! Я військовий, сил вистачить! Може ще й культурі навчу! Раджу перепросити у дівчини!
Нахаба дивилась перелякано, а мені так приємно стало! Все ж переважна більшість наших людей справжні патріоти! Зможемо побороти таких безсоромних зрадників. А ви як би вчинили з цією особою?
Загрузка...
