Першим кроком для подолання можливого дефіциту газу, за словами урядовця, є формування резервних схем постачання газу для населених пунктів із урахуванням типології розподільчих мереж та сценаріїв можливого падіння тиску.
“Ми використовуємо для цього планування розподілу газу за високим, середнім та низьким тиском. Далі групуємо за типологією населених пунктів, групуємо категорії споживачів – побутові, не побутові, промислові споживачі, в яких є резервні типи живлення”, – прокоментував він.
Також у Міністерстві енергетики розроблена градація споживачів у випадку локального чи загальнонаціонального рівня небезпеки.
“Як відбувається механізм? По-перше, (здійснюється – ред.) обмеження тиску в даній системі. Друге – (проводиться – ред.) локалізація наслідків», – сказав він та додав, що під час локалізації відбувається ремонт пошкодженого обладнання газової інфраструктури.
Колісник сказав, що за час повномасштабної війни, вже напрацьовані сценарії як утримати подачу природного газу до населених пунктів у випадку розгерметизації і ураження об’єкту газової інфраструктури шляхом балансування системи.
“Ми маємо на практиці відпрацьовані дані механізми”, – додав заступник міністра енергетики.
Коментуючи черги обмеження чи відключення від постачання газу у випадку його дефіциту, Колісник сказав, що населення належить до останньої черги таких заходів.
“Населення є останньою чергою… Населення є гарантованим споживачем у розумінні безпеки”, – прокоментував заступник міністра.
Микола Колісник додав, що ситуація із забезпечення газом населення залежить також від кількості точок подачі газу із труб високого тиску до певного населеного пункту – чим їх більше, тим більший рівень надійності забезпечення ресурсом міста або села.
