На фронті загинув командир штурмової групи ГУР МО “Братство”, професійний військовий, один із засновників київського Пласту 68-річний Костянтин Жук із позивним Нельсон.
Захисник поліг у бою у Вовчанську, коли прикривав відхід побратимів.
Костянтин Жук поліг у бою у травні 2024 року, проте оприлюднили інформацію лише зараз.
З 2014 року “Нельсон” став на захист України. Спочатку він був командиром батальйону спецпризначення “Гарпун” у складі МВС. Також Костянтин Жук очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ. У байкерських колах був знаний як “Полк”.
Попри поважний вік, після початку великої війни Констянтин Жук долучився до батальйону ГУР МО “Братство”. Він керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців. “Нельсон” також брав участь в управлінні обороною острова Зміїний.
На жаль, Костянтин Жук загинув у Вовчанську у травні 2024 року, як командир штурмової групи, прикриваючи відхід побратимів.
Речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов присвятив Костянтину Жуку щемливий допис у мережі. Він пригадав, що знав військового ще з юності.
Костя – легендарний чоловік. Я знав його ще юності, як пластового виховника, ну і час-від-часу хтось у Пласті казав, що він якийсь військовий і служить у Генеральному штабі ЗСУ,
– пригадав Ковальов.
Він також опублікував світлину з Костянтином Жуком, яка була зроблена на початку повномасштабного вторгнення під час оборони Києва. Ковальов зауважив, що “Нельсона” жоден підрозділ не брав, адже чоловік вже був непризовного віку.
Однак Костянтин не міг сидіти, склавши руки, а тому сформував і озброїв добровольче формування ТРО “Вільна Україна”, яке функціонувало при 122 окремій бригаді Сил ТРО. За словами Ковальова, під час оборони Києва підрозділ Костянтина Жука був один з найдієвіших і найбоєздатніших.
Ковальов розповів, що Костянтин завжди шукав можливості повернутися до ЗСУ, навчав новобранців у різних підрозділах, виїжджав з ними на завдання і врешті – став членом спецпідрозділу ГУР МО “Братство”.
Взяв собі нове псевдо – “Нельсон”. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців. Брав участь в управлінні обороною острова Зміїний. Загинув у Вовчанську, як командир штурмової групи, прикриваючи відхід побратимів,
– повідомив Ковальов.
Костянтин Жук починав кар’єру військового ще у СРСР, але у 1991 році присягнув на вірність українському народу. Також він був переконаний, що слід займатися військовим вишколом для молоді, тому активно займався розвитком Пласту – українського скаутингу у Києві, ще до того, як більшість українців дізналися про цей рух.
Юрій Юзич додав, що Костянтин Жук також був членом ОУН. Він розповів, що захисник народився 21 травня 1955 року у місті Сміла на Черкащині.
Костянтин Жук мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базова освіта – радіоінженер.
До 1992 року Костянтин Жук служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року – в ЗСУ, а з 2004 перебував у запасі.
Редакція інтернет-видання Лампа новини висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Загрузка...
