Херсон. Ніч. Біль…
Чергова керована російська авіабомба перетворила на руїни під’їзд 10-поверхівки.
В одну мить мирний дім став смертельною пасткою. Серед ночі розлетілися уламки, стіни здригнулися, а людські життя розірвалися навпіл.
5 постраждалих, серед них – двоє дітей, близнюки, хлопчик і дівчинка.
Вони втратили найдорожче – маму, яка загинула під уламками. Ще одна родина зруйнована, ще одне дитинство обірване…
Серед руїн знайшли тіло чоловіка…
Поруч, на його ліжку, лежав маленький плюшевий ведмедик. На його білому хутрі застигли плями крові. Чиїм він був? Можливо, подарунок від доньки чи коханої, а можливо – єдиний спогад про когось близького.
Тепер цей ведмедик – німа пам’ять про людину, якій не судилося пережити цю ніч.
Ще один уламок знищеного життя, ще один символ болю, який неможливо стерти.
Попри руїни, попри біль і спроби ворога стерти нас із лиця землі – ми вистоїмо.
Автор фото: Микола Буцула,
Загрузка...
