Плани росіян паралізувати Україну, знищивши її енергетику, не спрацювали.
Однак пошкодження енергосистеми наблизилися до небезпечного рівня, а графіки відключень стали невід’ємною частиною планування дня.
Однак деякі українці відчувають менше вимкнень електрики і річ не в нюансах розподілу.
“У Житомирі відключень нема, жодної години. У міста є власна генерація на базі комунальних підприємств, а саме – велика сонячна електростанція потужністю 50 мегаватів на околиці”, – говорив в червні міський голова Житомира Сергій Сухомлин. Станом на той час більшість країни вже місяць як жили за графіками відключень, коли світло було лише половину доби.
“У Вінниці вимикають світло по дві-три години на добу, тоді як у Києві – понад 12 годин.
Стабільнішій подачі електрики сприяють децентралізовані елементи генерації”, – говорив тоді ж заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
Секрет успіху цих двох не найбагатших громад – проактивність, децентралізація і розуміння ролі відновлюваної енергії як сталого рішення на муніципальному рівні.
Хто допоможе громадам побудувати генерацію? Яке устаткування ефективне? У кого і на яких умовах узяти кошти, не збільшуючи навантаження на бюджет?
Порятунок громад – справа самих громад
Досвід Вінниці, Житомира та інших міст ліг в основу нещодавнього дослідження “Фінансування проєктів відновлюваної енергії в українських муніципалітетах”. У ньому міститься покрокова інструкція, як в умовах війни убезпечити себе від наслідків російських атак по енергетичній системі, інвестуючи в розвиток.
Один з ключових висновків дослідження – “підтримка штанів” у вигляді бензинових та дизельних генераторів уже не працює, як раніше.
У 2022 році генератори були миттєвою відповіддю на блекаути: з жовтня того року в Україну ввезли майже 670 тис одиниць цієї техніки.
Із зрозумілих причин генератори залишатимуться енергетичною “швидкою допомогою” до кінця війни, хоча й мають суттєві недоліки. Серед них – вичерпність ресурсу роботи, обмеження температурного режиму (мінус 5 градусів Цельсія для дизельних версій), волатильність цін на пальне та шум.
“Коли у 2022 році почалися вимкнення світла, ми зрозуміли, що хаотичні рішення з генераторами – це шлях в нікуди. Ситуація потребувала перспективних рішень. На порядку денному муніципальних менеджерів опинилася альтернативна генерація і пошук підтримки в її запровадженні”, – згадує Очеретний.
Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими
За словами відповідальної за проєкт R2U у Німецькому товаристві міжнародного співробітництва (GIZ) Еліз Віг’є, за рік тільки її інституція отримала 635 заявок від українських муніципалітетів на підтримку в провадженні альтернативної генерації.
Один із головних донорів порятунку енергосистеми України – ЄБРР – працює над відновленням генераційних потужностей з урядом, а не з громадами. Екстрене реагування ЄБРР стосується розбудови газової когенерації – численних малих теплоелектроцентралей, які мають з’явитися в країні протягом трьох місяців.
“Децентралізована генерація – це майбутнє. Зрозуміло, що будуть відновлювати теплові електростанції, але електроенергія має вироблятися без навантаження на її транспортування”, – вважає Очеретний.
Представник Посольства Німеччини в Україні Сіріяк Массуе переконаний, що порятунок наступного опалювального сезону і децентралізація енергозабезпечення можуть відбуватися паралельно, доповнюючи одне одного.
