Народний депутат від фракції «Слуга народу» Федір Веніславський заявив, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак має залишити свою посаду. Про це він повідомив в ефірі програми «Свобода Live», передає Цензор.НЕТ.
Позиція Веніславського
За словами депутата, усередині фракції активно обговорюється можливість звільнення Єрмака. Він підкреслив, що остаточне рішення залежить виключно від президента Володимира Зеленського. Веніславський зазначив:
«Я вважаю, що відставка пана Єрмака в цьому випадку могла б зменшити ажіотаж навколо уряду, бо багато рішень щодо його формування ухвалювалися після погодження кандидатур в Офісі президента. Проте остаточне рішення – за президентом, і дізнаємося його після його повернення».
На тлі внутрішньої напруги у парламенті ці заяви стали одним із ключових політичних сигналів дня. На думку політичних оглядачів, можливі зміни в ОП можуть вплинути на конфігурацію урядових рішень та темп кадрових оновлень.
Хто може стати наступником Єрмака
У Верховній Раді вже з’явилися припущення про можливу дату оголошення кадрових рішень. Депутат від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко у своєму телеграм-каналі заявив, що 20 листопада президент нібито планує оголосити про відставку Андрія Єрмака. За інформацією Гончаренка, серед кандидатів на заміну — Оксана Маркарова, колишня посол України у США. На тлі політичних дискусій оглядачі відзначають: якщо зміна керівництва Офісу президента дійсно відбудеться, це може стати одним з найпомітніших кадрових рішень останніх місяців, адже роль Єрмака у формуванні державної політики є однією з ключових.
Ситуація навколо можливого звільнення керівника ОП відображає напруження всередині парламенту та влади. Обговорення в межах фракції «Слуга народу» свідчать, що частина депутатів прагне зменшити політичний тиск, який виник після низки урядових рішень та загострення дискусій щодо кадрової політики. Остаточне слово, як підкреслюють і депутати, і експерти, залишається за президентом. У разі кадрових змін вони можуть позначитись як на роботі уряду, так і на загальній динаміці взаємодії між інституціями влади.
