Раніше Україна наполягала на членстві в Альянсі як на основній гарантії безпеки.
Під час п’ятигодинних переговорів із представниками США в Берліні президент України Володимир Зеленський висунув пропозицію відмовитися від прагнення Києва приєднатися до НАТО в обмін на західні гарантії безпеки на випадок повторного нападу Росії. Про це повідомляє агентство Reuters.
Видання зазначає, що відмова від курсу на вступ до НАТО означає суттєву зміну в позиції Києва. Раніше Україна наполягала на членстві в Альянсі як на основній гарантії безпеки від нових нападів Росії і закріпила цю мету у своїй Конституції. Водночас такий підхід частково збігається з однією з вимог Москви, хоча, за даними агентства, Україна не розглядає можливість територіальних поступок.
Зеленський, відповідаючи на запитання в чаті WhatsApp, повідомив, що від самого початку Україна вважала членство в НАТО найнадійнішою гарантією безпеки. Однак, за його словами, деякі партнери у США та Європі не підтримують цей курс, тому зараз розглядається альтернатива як двосторонні та багатосторонні гарантії безпеки. Це, зокрема, стосується зобов’язань з боку США, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору, а також гарантій від європейських країн, Канади та Японії. Глава держави наголосив, що цей підхід є компромісом України та що гарантії мають бути юридично зобов’язуючими.
Позиція Росії
Російський диктатор Володимир Путін неодноразово вимагав, щоб Україна офіційно відмовилася від вступу до НАТО. Кремль наполягає на виведенні українських військ із частини Донбасу, яку контролює Київ. Також Москва хоче, щоб Україна зберігала нейтральний статус і не дозволяла розміщення іноземних солдатів на своїй території.
Раніше російські джерела повідомляли, що Кремль намагається отримати письмові гарантії від провідних західних країн щодо нерозширення Альянсу на схід, з особливим акцентом на формальне виключення можливості вступу України та інших пострадянських держав.
Переговори в Берліні
Переговори в Берліні приймав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який зробив коротке вступне слово і залишив делегації для подальших обговорень. У переговорах взяли участь спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
У понеділок, 15 грудня, до Німеччини приїдуть інші європейські лідери, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Великої Британії Кір Стармер і президент Фінляндії Александр Стубб.
Прессекретар президента України Дмитро Литвин розповів, що Зеленський має намір прокоментувати результати переговорів після їхнього завершення в понеділок. Він зазначив, що чиновники займаються розробкою документів, які зараз перебувають на стадії обговорення.
Як писав Главред, переговори в Берліні між українською та американською делегаціями триватимуть 15 грудня.
Попередньо, США визнали перспективи успіху в берлінських переговорах. Зокрема, спеціальний посланник президента США Стів Віткофф заявив, що під час переговорів американської та української делегацій у неділю було досягнуто значного прогресу.
“Представники провели поглиблені дискусії щодо плану мирного врегулювання, економічних програм та інших питань. Було досягнуто значного прогресу, і завтра вранці відбудеться повторна зустріч”, – написав Стів Віткофф.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що нинішній етап переговорів щодо миру в Україні є критичним, водночас наголосивши, що країна, ймовірно, ближче до досягнення мирної угоди, ніж будь-коли за останні чотири роки.
Експерт назвав умову завершення війни
Колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука заявив у коментарі Главреду, що війна Росії проти України триватиме незалежно від персональних змін у владі Кремля.
За його словами, навіть фізична смерть президента РФ Володимира Путіна не стане гарантією припинення агресії.
Тука допускає, що зміна режиму могла б дати шанс на мир, однак вважає малоймовірним, що відхід Путіна автоматично призведе до трансформації політичної системи Росії.
