Даша з дитинства любила дітей і завжди мріяла про велику родину. Вона уявляла, як піклуватиметься про своїх малюків, облаштовуватиме затишний будинок і ділитиме радість материнства з люблячим чоловіком. Доля, здавалося, усміхнулася їй: Даша дізналася, що чекає на двійнят – двох чарівних дівчаток. Проте разом з цією радісною новиною у її життя прийшли випробування. Як тільки вона повідомила про свою вагітністьм хлопцю, він зник. Без пояснень, без жалю. Спроби додзвонитися йому не закінчилися успіхом: слухавку ніхто не піднімав. Даша шукала його через знайомих, але й це на дало результатів. Усвідомивши марність своїх зусиль, дівчина взяла себе в руки.
«Я не булу принижуватися» – вирішила вона. У невеликому місті чутки поширюються миттєво, і історія про майбутню матір-одиначку стала предметом обговорень. У їхніх стосунках з хлопцем все починалося як у звичайної молодої пари. Вони вирішили спробувати прожити разом, відкладаючи узаконення стосунків на потім. Але доля внесла свої корективи. Дізнавшись про вагітність, Даша не поспішала ділитися цим з хлопцем, сумніваючись у його реакції. Однак приховати живіт, що росте, виявилося неможливо. А коли лікар повідомив, що вона чекає на двійнят, радість змішалася з тривогою. Даша сподівалася, що новина про дітей змінить хлопця. Але замість підтримки він покинув її. Цей удар виявився важким, але дівчина не дозволила собі зламатися.
Істотну допомогу надала мама, яка, будучи на пенсії, допомагала доглядати дівчаток. Незважаючи на всі труднощі, Даша спромоглася повернутися на роботу, щоб забезпечити дочок усім необхідним. Роки минали. Даша вперто працювала і поступово піднімалася кар’єрними сходами. Її зусилля були помічені, і одного разу вона обійняла посаду заступника керівника компанії. Життя налагодилося. Однак доля знову зробила їй сюрприз. На співбесіду до неї прийшов її колишній хлопець. Він був вражений, побачивши перед собою впевнену, успішну жінку.
У діловому костюмі та на підборах Даша виглядала зовсім не тією дівчиною, яку він колись залишив. А ще більшим шоком стало те, що саме від Даші тепер залежить його працевлаштування. Микита, її колишній, почав благати про прощення і просити про роботу. Даша стримувала посмішку, дивлячись на цю людину, яка колись кинула її в найскладніший момент. Вона холодно вислухала його та викликала охорону, щоб його вивели. Співбесіда на цьому закінчилася. Даша згадувала цю сцену з посмішкою. Колись їй здавалося, що доля несправедлива: вона залишилася одна з двома дітьми. Але тепер вона зрозуміла, що отримала значно більше, ніж втратила. Дві чудові дочки стали її головною радістю, а відсутність у її житті цього «невдахи» — справжнім благословенням.
