Заходжу в маленький магазинчик біля метро. Там директор, проводить міні нараду з персоналом з приводу спілкування з покупцями українською і що буде, якщо вони цього робити не будуть. Продавці стоять з невдоволеними обличчями. Помічаючи мене він замовкає.
-Вибачте, робочі моменти, що Ви хотіли?-він відходить від прилавка, пропускаючи продавчиню. Вона дивлячись на мене роздратовано бубонить.
-Какая разніца на каком язикє гаваріть, мнє за ето нє доплачівают.
-Тоді і мені нема ніякої різниці де купувати, піду до іншого магазину,-кажу я розвертаючись до виходу.
За спиною чула, що казав продавчині директор, але цього я в фейсбуці написати не можу.
#різниця_є
Загрузка...
