Міністр юстиції уряду Дениса Шмигаля Денис Малюська у своєму Фейсбук анонсував важливі зміни у справі анексії Криму яке веде Україна проти Росії в Європейському суді з прав людини.
«Україна vs. Росія (щодо Криму). Той рідкісний випадок, коли в Європейському суді з прав людини ми не захищаємося, а нападаємо. І, імовірніше за все, скоро нас очікують перші важливі новини», – написав міністр у фейсбуці.
За його словами, зміст міждержавної заяви «Україна проти Росії» охоплює скарги уряду України на порушення протягом березня – вересня 2014 року Росією прав громадян, гарантованих такими статтями Конвенції про захист прав людини:
2 (право на життя);
3 (заборона катування);
5 (право на свободу та особисту недоторканість);
6 (право на справедливий суд);
8 (право на повагу до приватного і сімейного життя);
9 (свобода думки, совісті і релігії);
10 (свобода вираження поглядів);
11 (свобода зібрань та об’єднання);
14 (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтями 3, 8, 9, 10, 11 Конвенції та статтею 1 (захист права власності) Першого протоколу до Конвенції, статтею 2 (свобода пересування) Протоколу № 4 до Конвенції.
Міністр зазначив, що під час слухань судді ЄСПЛ поставили низку додаткових запитань. Зокрема, судді цікавилися, чи готові сторони піти на компроміс з метою дружнього врегулювання спору.
«Уряд України зазначив, що зважаючи на обставини конкретного спору, а саме на незаконну окупацію Російською Федерацією суверенної території України та систематичні порушення прав та свобод громадян України на цій території, компроміс у жодному разі не може бути досягнуто до повного повернення АР Крим та м. Севастополя під юрисдикцію України», – пише Малюська.
Європейський суд з прав людини також ставив питання, що стосувалися перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території Криму.
Російська сторона надала пояснення, у яких стверджувала, що чисельність військового персоналу Чорноморського Флоту Російської Федерації в лютому 2013 – березні 2014 не перевищувала 25 000, що відповідало положенням Угоди між Україною та Російською Федерацією «Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України».
Міністр заявив, що у відповідь уряд України повідомив, що, хоча Російською Федерацією і було дотримано вимогу щодо загальної чисельності військового персоналу, нею були допущені інші суттєві порушення положень угоди. Зокрема, не були дотримані вимоги щодо чисельності персоналу в межах окремих військових підрозділів.
Також у Криму були розміщені військові підрозділи, які не належали до Чорноморського флоту, а отже, їхнє перебування в Криму не було передбачене угодою, наголосив Малюська. Крім цього, під час нарощення військової присутності в Криму в лютому 2013 – березні 2014 Росія систематично порушувала вимоги щодо порядку повідомлення та отримання дозволів від українських органів державної влади.
«Зараз ми очікуємо винесення рішення ЄСПЛ щодо прийнятності. Це ще не буде рішенням по суті вимог, але точно буде важливим проміжним результатом. Дату оголошення рішення щодо прийнятності ЄСПЛ розмістить на своєму сайті протягом найближчих кількох днів. Якщо ЄСПЛ визнає справу прийнятною, суд перейде до розгляду скарги України по суті. Якщо ні – будемо воювати по інших справах», – підсумував Малюська.