Чому погані речі трапляються з хорошими людьми? Про це розпитали отця-екзорциста Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ Володимира Лося.
Насамперед маємо розуміти, що існує звичайна дія злого духа, пояснює християнам отець Володимир Лось. Йдеться про щоденні спокуси, якими той намагається звести людину, щоб вона перестала бути суб’єктом спасіння, тобто втратила будь-які шанси спастися у Бозі. Коли дияволу ця справа вдається, так би мовити, з першого разу, він зводить людину з праведної дороги на грішну. І його діло завершено. Але коли людина має духовний потенціал, тоді до неї застосовується надзвичайна, неприродна дія.
Іноді Господь посилає нещастя і праведникам для ще більшого утвердження їх у добрі, акцентує Центру Паломника Симеон Лукач священник. Таким чином, каже він, диявол намагається зламати людину в надприродний спосіб.
“Без Божого допусту нічого не відбувається. Чому ж Господь допускає такі речі? Бог хоче, щоб таким чином він прославився в цій людині. Праведник живе вірою. І якщо в його життя приходить біда, якісь випробування, праведна людина приймає їх як волю Божу. Якщо Господь це допускає в моєму житті, я їх повинен прийняти. І ці випробування, можливо, послані мені Богом для мого загартування, зміцнення моєї віри. Щоб Господня слава проявилася в мені”, – розмірковує отець Лось.
Поширена практика, коли трапляється біда, люди не замислюються над своїм духовним життям, а звертаються за швидкою допомогою до знахарок і ворожок.
“На жаль, зазвичай священник є останньою інстанцією в таких випадках. Багато людей і до сьогодні шукають вирішення своїх проблем якимось магічним способом: щоб хтось відшептав, відлив, відстриг. Диявол завжди працює за схемою зраненої природи людини. Тобто: болить – випив ліки – перестало боліти. В житті є біда, пішов до бабки, вона злила на віск, біда минула. Так робить грішна людина, – пояснює священик. – А Господь хоче, щоб ми жили праведним життям, в якому щодня на нас чекає духовна боротьба.
Маємо щодня проходити випробування, терпіти певні труднощі, негаразди, але разом з тим наближатися до святості. Та людина не хоче покидати старий світ, і в цьому контексті вона вирішує свої проблеми у простий спосіб. А диявол тут як тут, перший стоїть на допомозі. Власне, тому ті різні підшіптування, зливання, гадання направду є дієвими. Але людина має чітко усвідомлювати, куди вона йде за поміччю. Є два вибори: або Господь, або диявол. Посередині немає…”
Якщо ви помічаєте якийсь неприродний перебіг захворювання, не біжіть до ворожки, а зверніться до священника, радить Володимир Лось.
“Священник-екзорцист може визначити, що хвороба має неприродній характер і тут є втручання злого духа. Тоді отець здійснює оливопомазання та починає молитись, таким чином беручи ситуацію під контроль. Та хворий у міру своїх можливостей повинен співпрацювати зі священником, впустивши Бога у своє життя. І тоді Господь вже починає діяти в людині, зцілюючи її. З моєї практики екзорциста я часто помічав, що після молитов на оздоровлення відбувається своєрідне загострення хвороби, але такий стан – це ознака початку зцілення”, – відвертий він.
В інших випадках рекомендується продовжувати лікування в традиційний спосіб, звернувшись за допомогою до лікарів. Але й тоді не варто забувати про молитву, яку вже молиться не священник-екзорцист, зазначає отець Лось.
“Маємо також розуміти, що в подоланні хвороби в такому випадку потрібна співучасть лікаря, який лікує, священника, який молиться за хвору людину, і самого хворого, який також перебуває в молитві, приймає Святе Причастя. Якщо ж людина бездієва, чекає спасіння з Неба, нічого не роблячи сама, – це фанатизм, – розтлумачує священник. – Люди часто шукають помічних молитов при тій чи іншій проблемі. Так робити не слід, бо тоді молитві надаються якісь магічні властивості. От помолився саме цю молитву – і буду здоровий. Ні, маємо розуміти, що молитва – це розмова з Богом, а не магічне заклинання. Проте в особливо важких обставинах життя раджу молитись молитву, яку радив свого часу Отець Піо, – це молитва на вервиці. Раджу молитись молитви з псалтиря: 90-й псалом, 67-й псалом. Але найосновнішим є перебування в контексті сакраментального життя: сповідь, Святе Причастя, читання Євангелії. Тільки тоді ваша молитва буде мати силу”.
Загрузка...
