У середу, 16 вересня, біля кордонів України дійшли кінця спільні стратегічні навчання «Захід-2021». Вони проводилися на п’яти полігонах у Білорусі та дев’яти полігонах у Росії. Брали участь понад 200 тисяч військовослужбовців і 760 одиниць бойової техніки. На полігоні Муліно в Нижегородській області 13 вересня за основним етапом навчань стежив особисто президент Росії Володимир Путін. Поруч з ним знаходилися міністр оборони Сергій Шойгу та начальник Генштабу Валерій Герасимов.
Путіну показали перше застосування підрозділу російських бойових роботів, новітньої бойової машини піхоти Б-19, а також ударних безпілотників «Іноходець» і «Форпост».
За день до цього на полігоні під Барановичами побував президент Білорусі Олександр Лукашенко. Він оголосив про те, що Мінськ має намір закупити у Росії озброєння на суму понад мільярд доларів, зокрема зенітні ракетні комплекси C-400. Але це не все. За словами Лукашенка, він погодив з Путіним цілий перелік озброєнь, які до 2025 року отримає Білорусь. «Це близько десятка літаків. Частина нам уже надійшла. Це кілька десятків вертольотів, „Тор-М2“ зокрема», — уточнив Лукашенко.
Розміщувати нову техніку Білорусь має намір на західному напрямку. «Там, де ми знаходимося безпосередньо в зіткненні з натовськими військами, — пояснив Лукашенко. — Нас починають з півдня підігрівати. Ми повинні готуватися — 1 200 км кордон з Україною. Тому нам доведеться закривати і цей периметр». При цьому Лукашенко не уточнив, чи бачить він військову загрозу для Білорусі безпосередньо з боку Києва або передбачає, що Україна все ж стане членом НАТО.
Москва та Мінськ підкреслюють, що «Захід-2021» мали плановий характер. У навчань була нібито виключно оборонна спрямованість. Однак в країнах НАТО в такі заяви не вірять.
Голова МЗС Естонії Ева-Марія Лійметс заявила, що ці навчання викликають «серйозну стурбованість ступенем безпеки в регіоні».
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас не виключив можливості деяких гібридних інцидентів у зв’язку з проведенням «Заходу-2021».
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію надати дані про маневри через зрослу стурбованість країн Балтії.
Найпопулярніша газета у Німеччині Bild свою публікацію про навчання назвала так: «Путін тренується у війні проти Заходу».
Білоруські військові експерти вважають, що навчання показують відносини, які склалися між Москвою та Мінськом на даному етапі. Експерт Єгор Лебідок стверджує, що на випадок військових дій є особливо секретні плани застосування регіонального угруповання військ, де чітко розписано, хто кому підпорядковується та віддає накази. Але росіяни, за його словами, хочуть прямого підпорядкування і в мирний час. Лебідок вважає, що військова інтеграція Росії та Білорусі й без того вже є глибшою та мобільнішою, ніж та, що існує у НАТО. «Тут тільки два учасники, країни знаходяться поруч, давно співпрацюють, рішення ухвалюють значно швидше, ніж в Альянсі», — підкреслює Лебідок.
Арсеній Сивицький, голова білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень, привертає увагу до того, що Мінськ все ж намагається зберегти досить високий рівень військової та стратегічної автономії. У Кремлі це викликає невдоволення. «Це триває останні шість років. Москва прагне підпорядкувати регіональне угруповання військ командувачу Західного військового округу РФ або розмістити свої військові бази в Білорусі. Мінськ поки цьому чинить опір, хоча Олександр Лукашенко опинився в повній ізоляції з боку Заходу. Йти на якісь поступки Лукашенко не збирається, бо це призведе до підриву його монополії на насильство всередині країни. А це один зі стовпів його влади», — вважає Сивицький
Навчання «Захід-2021» провели відразу ж після вже п’ятого за останній рік візиту Лукашенка до Росії. Підсумовуючи зустрічі з Путіним, президент Білорусі заявив, що 4 листопада вони проведуть засідання Вищої держради Союзної держави, де планується остаточно затвердити пакет з 28 дорожніх карт щодо поглиблення інтеграції двох країн. Цей пакет і був узгоджений в ході нинішніх переговорів. До листопада всі дорожні карти повинні бути доопрацьовані та затверджені урядами Росії та Білорусі.
Путін заявив, що дані «союзні програми» націлені на уніфікацію законодавства Росії та Білорусі в різних сферах економіки, побудову спільних фінансових та енергетичних ринків, а також спільного транспортного простору, формування та реалізацію загальної промислової та сільськогосподарської політики. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що узгодження цих програм не є фінальною крапкою російсько-білоруської інтеграції. «Вона буде продовжена», — заявив Пєсков.