В Україні з 1 2022 року розпочнеться повноцінне впровадження монетизації субсидій. Враховуючи розмір виплат і кількість одержувачів, масштаби можна порівняти хіба що з виплатою пенсій. Для цього Кабміну доведеться створити нову інфраструктуру, розробити захисні механізми, які не дадуть українцям просто “проїсти” зібрані кошти, і посилити перевірку пільговиків
Для розуміння, в опалювальний сезон субсидією, як показав досвід минулих років, користується кожна друга сім’я. А це означає, що державі в зимові місяці потрібно виплачувати сім’ї приблизно по 1,5 тис. грн у місяць.
Процедура, яка діє зараз, передбачає, що підприємства, що займаються поставками комунальних послуг, нараховують платіжки вже з урахуванням знижки (виносять її в окремій графі субсидія). Причому держава періодично затримує компенсацію, але підприємства продовжують збирати гроші з пільговиків із урахуванням їхніх субсидій.
Якщо ж гроші надаватимуть на рахунки простих сімей, затримка призведе до того, що українці зі “знижками” влізуть у борги. Неофіційно в уряді розповіли: з 1 січня монетизують субсидію лише як пілотний проект. Наприклад, візьмуть до 100 тис. сімей і спробують надсилати їм гроші на комуналку. Якщо експеримент пройде вдало, то під час наступного етапу монетизують “знижки” усіх, хто оформлятиме субсидію на неопалювальний сезон у наступному році.
Водночас член міжвідомчої робочої групи від Мінсоцполітики Віталій Музиченко заявив: “Так чітко ділити на етапи я б не став, хоча є розуміння, що монетизацію потрібно впроваджувати поступово”. Як би там не було, 1 січня перший результат своєї роботи уряду доведеться продемонструвати.
“Із 1 січня ми повинні монетизувати субсидію. Люди отримають кошти і зможуть самі заплатити за комунальні послуги за ці кошти. Ситуація буде прозорою, ефективною та адресною”, — цитує прем’єр-міністра Володимира Гройсмана прес-служба уряду.
Головні питання залишаються відкритими
Як витрачатимуть гроші. У рамках монетизації програму субсидії нібито змінювати не будуть. Змінять лише систему виплат. Гроші будуть виділяти на соціальний норматив споживання, у результаті, якщо українці будуть економити і витрачати менше “норми”, частину суми їм можуть залишити. Питання: на що можна буде витратити зекономлені гроші і як зробити так, щоб малозабезпечені сім’ї, отримавши 1500 грн на комуналку, просто не “проїли” ці кошти.
Вихід — виділяти цільові кошти, які можна буде витратити лише на оплату комуналки. Як це буде працювати, поки що не відомо. “Як я можу сказати, якщо це рішення міжвідомча група розробить?”, — відповідає Музиченко. Правда, чиновник при цьому зазначив, що одне із завдань — стимулювати економію. Тому зекономлені (якщо витрачати менше норми) субсидії, швидше за все, будуть залишати українцям. Далі є два варіанти: або дозволити витрачати кошти на що завгодно (а це може бути до 10 тис. грн після опалювального сезону), або виключно на енергоефективність (придбання нового вікна, внесок на індивідуальний тепловий пункт і т.д).
Найімовірніше, гроші будуть приходити на “соціальні карти”, а не звичайні банківські рахунки. Сплатити за їхньою допомогою можна буде тільки рахунки за воду, тепло, газ, світло, а ось розплатитися у супермаркеті або зняти готівку в банкоматі не вийде. “Після випуску таких карт більшість субсідіантов в будинку ОСББ отримуватимуть гроші безпосередньо на картки”, — заявили в Міністерстві соціальної політики.
Скільки можна буде заощадити. Судячи за даними Державної служби статистики, в середньому 70% у платіжках за комуналку становить вартість тепла. Норматив на опалення будинку площею 60 кв.м — 270 куб. м. За п’ять місяців — 1350 куб.м. Якщо утеплити будинок по периметру, замінити вікна та двері, обсяг споживання можна скоротити приблизно на 30-40%. Тобто, замість 1350, можна обійтися лише 810 куб.м. Різниця — 540 кубометрів. За діючого тарифу це до 3,7 тис. грн. Крім цього, також можна економити на електроенергії, гарячій і холодній воді. За оптимального споживання, за неопалювальний сезон можна заощадити на субсидії до10 тис. грн.
