У мене відчуття, що потрапила у Кайдашева сім’ю, бо свекруха моя це просто якась кара небесна.
З Андрієм ми зустрічались 3 роки, а тоді вирішили одружитися. Він із сусіднього села. Чудовий роботящий хлопець із гарної сім’ї.
Коли Андрій з батьками прийшов свататись, ще тоді помітила, що майбутня свекруха була не дуже привітною та задоволеною.
Ми прийняли і Катерину Олегівну і Дмитра Петровича дуже добре. Почастували, все обговорили та домовились про весілля. Наступного дня з Андрієм подали заяву до РАЦСу. Після того вирішили, що перед весіллям місяць поживемо разом.
Я зібрала деякі свої речі та переїхала до батьків Андрія.
З першого дня майбутня свекруха доймала мене настановами та порадами.
Коли ми зранку прокинулись і я почала готувати сніданок, п’ючи каву, свекруха зайшла на кухню і відразу почала мене вичитувати:
– Що це так смердить? Це ти яєчню на сніданок робиш? Хто ж її їстиме? Ще й таку, як в тебе.
Я намагалась не зважати. Коли Андрій снідав, то нахвалював те, що я приготувала, а свекруха в цей час ходила по кухні, як наглядач.
Посуд мити мені теж не дала після сніданку. Вирвала миску з рук, як я почала мити.
– Чи ти безрука така, чи батьки не навчили як правильно мити? – говорила Катерина Олегівна.
Мама Андрія демонстративно помила посуд і пішла.
Наступного дня, коли я підмітала на кухні, мама чоловіка почала казати, що це погана прикмета – замітати сміття до дверей, так щастя з хати вигониш. А ввечері принесла мені тазик помідор і сказала, що їх треба закрити.
Я ті помідори до ночі закривала, а всі спали. Зранку на одній банці зірвало кришку, ото я вже мала, що слухати, свекруха у виразах не соромилась. Говорила, що «я непутяща, продукти даремно переводжу, нічого до пуття зробити не вмію. От у них сусідка, Оленка, ото золота дитина».
Потім, уже по обіді, Катерина Олегівна дала мені розпорядження стосовно роботи – попорати, здоїти корову, приготувати вечерю, а сама пішла лягти, бо «зле почувається». Я не повірила, що їй погано, бо командувала вона жваво, та все ж стала до роботи.
На вулиці через відчинене вікно почула, як Катерина Олегівна комусь скаржилась телефоном:
– Послав же нечистий невістку. Нічого робити не вміє. За які такі гріхи вона мені на голову звалилась. Як би ж ти знала, як я мріяла, щоб Оленка моєю невісткою була. О це дитина.
Далі я слухати не стала. Мені було страшенно образливо.
Я прожила тиждень у Андрія, а свекруха щодня вигадувала все нові і нові причини, щоб мене діймати. Якось я не витримала і сказала:
– Хочете жити з Оленкою, то й живіть, я вас, що не пускаю?
Ото вже галасу було. І Андрієві жалілась Катерина Олегівна, і всім родичам та друзям. Вже й сусіди знають, яка я погана.
Ми ще не одружились, а життя зі свекрухою вже немає. Я вже говорила з Андрієм, щоб жити окремо від його батьків, та він поки думає.
Порадьте як діяти?
Загрузка...
