Раненько, Ірпінь. Поспішаю на роботу, а тут ось цей хлопчик. Він сам: поруч ні душі…

0

Євгенія Антонюк

Ірпінь, Київська область.

Я просто йшла через площу в раду.

А тут ось цей хлопчик.

Він сам: поруч ні душі, зупиняється перед кожним портретом, розгортає прапор, затримується…і переходить до наступного.

Я не знаю хто він, що відчуває чи думає…

Я не знаю, які у нього цілі чи у чому задум…

Я просто втираю сльози…

Вічна пам’ять нашим Героям

Джерело

Загрузка...
попередня стаття“Iдu оmсюда, ктo тu вабще тaкaя, мu с Данбaсa, нaс с вайнu nрuвезлu, так что рот свой заkpoй!”: довелось nояснuтu їм “хто я такая “
наступна статтяНу що ж…Опuтування все підтвердuло! Кожeн другuй українeць вuступає за повну зaбoрoну УПЦ МП – результати опитування