Так само як з Прurожuнuм! Літак nyтіна знuк з радарів…Є nідозра, що його можуть nідірваmu чu вдарuтu др0ном!

0

Кремлівський диктатор Володимир Путін дедалі частіше пропускає найважливіші, знакові міжнародні заходи, про що вже детально писав OBOZREVATEL. І справа не лише в ордері на його арешт, виданому Міжнародним кримінальним судом у березні цього року. На тому ж саміті БРІКС у ПАР його навряд чи могли б заарештувати. Главу Кремля турбує щось більше – власна безпека, яку, схоже, гарантувати все важче. Так, диктатор уже не лише боїться тривалих авіаперельотів, а й польотів літаком як таких. Теоретично всередині повітряного судна може бути вибухівка або його може атакувати ударний український дрон. З розвитком технологій ведення війни небезпек для диктатора стає дедалі більше.

З цих причин, ймовірно, найближчими місяцями чи навіть роками Путін взагалі припинить літати щонайменше у країни далекого зарубіжжя. Тривалі перельоти всередині самої Росії також, схоже, вже в минулому. Диктатор усвідомлює, що його можуть просто вбити, і з усіх сил намагається уникнути такої розв’язки. Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів російський правозахисник Марк Фейгін.

– Останнім часом почастішали атаки дронів на військові об’єкти у глибині Росії. Так, “бавовна” була в ПсковіБрянську, Тулі. Знищено два літаки Іл-76, чотири було пошкоджено. Дрони в Москві вже стали буденністю. Звичайно, пропаганда в Росії, як і раніше, переконує громадян у тому, що все під контролем, що системи ППО працюють. Чи вважаєте ви, що ці атаки позначаються на сприйнятті росіянами війни, розв’язаної Путіним?

– Я не пов’язував би ці речі. І раніше були удари різних масштабів. Звісно, вони інтенсифікуються. Були удари більш чутливі для обивателя, наприклад, удари по Кримському мосту. Для обивателя він ближчий, ніж військовий об’єкт, він ним їздить. Військові об’єкти від нього дуже далеко.

Ні, я думаю, що ефект накопичення, звісно, є. Безумовно, у Росії є втома від війни. Але все-таки я не став би говорити про те, що це впливає на свідомість росіян. Але на свідомість російської еліти це, безперечно, впливає. Вони розуміють, що так само, як військові об’єкти, вони є мішенню.

Пересічний обиватель не відчуває цього, він відсторонений від усього. Він фаталіст. Але коли дрон прилітає на Рубльовку чи “Москва-сіті”, еліти це приміряють на себе. Тому що рано чи пізно він може долетіти, може бути більш влучне попадання. І еліта з цього приводу безперечно нервується.

Щодо народу… Ну добре, вони відчувають це, але зараз у них починається нова мобілізація. Це набагато гірше, ніж ймовірність влучання дрона у вікно. Тут набагато вища ймовірність опинитися на фронті і звідти вже не повернутися

Тому поки що удари дронами безпосередньо не впливають на свідомість цих людей, вони не пов’язують їх з небезпекою війни для них особисто. І все-таки удари вибіркові, і широкої маси людей вони не стосуються.

Та й головне: навіть якщо простих росіян це зачіпає, що вони можуть робити? Система вже така, що хоч сто відсотків буде проти війни, а одна людина буде за – я маю на увазі Путіна, – то війна триватиме. У цьому проблема.

Ми завжди оцінюємо громадську думку, яка впливає на ухвалення рішень. Але у Росії вона не впливає. Здавалося б, все просто: припиніть удари по Україні, і по вас нічого не прилітатиме, виведіть свої війська з України – тоді й гинути не треба. Це лінійна логіка. Але ні. Поки що рано про це говорити. Треба, щоб ступінь травмування суспільства був набагато вищим.

– Ви згадали про олігархів. Цікавим спостереженням поділився Ігор Ейдман. Він почитав Telegram-канал російського олігарха Дерипаски та зробив резюме. На його думку, російська еліта розраховує на економічні та політичні проблеми на Заході, і це змусить його домовлятися із РФ. При цьому в російської верхівки часу обмаль. Дерипаска заявив, що “грошей не буде вже наступного року”. Водночас їхня надія – на “договірняк” із Заходом. На вашу думку, на що сьогодні робить ставку російський олігархат?

– Чесно кажучи, я б Дерипаску як джерело для таких оцінок не розглядав. Звичайно, Москва зацікавлена тягнути час до того, що, як у приказці, “ішак чи падишах”. Це і так ясно, і тут не треба залучати як аргумент Дерипаску.

Щодо політичних змін, мабуть, тут є певний аргумент, але щодо економічних втрат… Все-таки для Заходу війна в Україні не є чутливою з економічного погляду настільки, щоб саме через ці підстави він вирішив домовлятися з Москвою. Це не аргумент. Принаймні не такий аргумент, який справді мав би значення.

Тому я думаю, що тут відіграють роль зовсім інші мотиви.

Безперечно вони всі чекають виборів у США. Це очевидно. Щоб переміг Трамп чи індус Вівек Рамасвамі (Рамасвамі заявив, що у разі перемоги на виборах визнає окуповані території України російськими та закриє нашій країні шлях до НАТО. – Ред.). Таке відчуття, що Путін щодня платить йому зарплату. За оцінками преси, він виграв дебати першим серед республіканських кандидатів. Тож це цілком обнадійливий для Москви аргумент – усередині Республіканської партії є її повноцінні союзники.

апевно, це вселяє надію на те, що треба трохи потерпіти, трохи почекати, і Захід здригнеться. Напевно, такі настрої є.

Але повторю: економічні аргументи про те, що Захід не витримає, не мають жодних підстав. Захід більше орієнтований на глобальні процеси. Не думаю, що саме цей аргумент є для них вирішальним. Вирішальним для них є стабільність та безпека. Для них важливо, щоб громадська думка віддавала данину політикам – американським, європейським – що, незважаючи на війну, вони зберігають стабільність у своїх країнах та гарантовану безпеку, що війна не перекинеться на їхню територію.

Щодо Росії – вистачить їй грошей чи не вистачить… Економічні експерти, яких я поважаю, не Дерипаска, а серйозні експерти, говорять про те, що справді ситуація в Росії погіршується. Але її обрій поки що не зрозумілий. Наступного року не вистачить грошей, за рік не вистачить грошей – на це запитання важко відповісти.

Поки поповнюється бюджет за рахунок експорту енергоресурсів, що триває, Кремль має куди знижувати соціальний рівень населення.

– Зверніть увагу, що останнім часом Путін відмовляється від поїздок на статусні заходи. Так він не поїхав на саміт G20, до цього скасував візит до ПАР на саміт БРІКС. Ймовірно, це пов’язано з ордером на його арешт, виданим Міжнародним кримінальним судом. Наскільки це велика проблема для Путіна? Наскільки цей ордер зв’язує його? Адже пропаганда все одно вигадає безліч легенд, які виправдають його відсутність на тому чи іншому заході.

– Так, ордер – це надважливий аргумент, але є і другий аргумент. Він боїться. Це питання безпеки. Уявіть собі: летіти у літаку 12,5 тис. км. Ти підірвав літак Пригожина, а чому твій літак не можуть підірвати? За рік слідство розбереться.

Тому Путін просто боїться. Причому його не обов’язково підірвуть українці чи американці, можуть і свої підірвати. Чому ні? Також варіант вирішення всіх проблем: раз! – і немає чувака. Ну, упав літак.

Безпека для Путіна відіграє не меншу, а може й більшу роль, ніж аргументи на користь того, що його можуть заарештувати. Я сумніваюся, що його заарештували б на саміті БРІКС у ПАР. Дуже сумніваюся.

Проте все це разом веде до його ще більшої ізоляції. Він і Росією скоро перестане літати. Ви не побачите його на якихось заходах із далекими перельотами. Тому що він боїться, що літак підірвуть або із землі вдарять. Він тиран, у нього законні побоювання – стільки народу перебити!

Згадайте події, які ми обговорювали на початку, – атаки дронів по об’єктах у Росії. Де гарантія того, що під час зльоту в його літак не вріжеться дрон із вибухівкою 50 кг? Чи може він цього побоюватися? Звичайно. Він навіть до Туреччини не поїхав. 4 вересня він зустрічається з Ердоганом у Сочі. Вочевидь це викликано страхом, хоча до Туреччини він міг дістатись кораблем. Вийти з Новоросійська на яхті та дійти до місця. Але він боїться, що яхту теж можуть підірвати надводні українські дрони.

Тобто питання безпеки є дуже важливими. Не лише юридичні питання, пов’язані з ордером на його арешт, а й суто оперативні, пов’язані з тим, що ризики підвищуються. Зараз є дуже багато дистанційних засобів ураження.

Тож він нікуди не поїде. Думаю, найближчими місяцями чи навіть роками – залежно від того, скільки йому залишилося – він не з’явиться більше ніде у світі. У кращому разі їздитиме країнами СНД, Центральної Азії, до Білорусі. Але їхати далі для нього небезпечно. Його просто можуть убити.

Загрузка...
попередня стаття“0т і все, кіна більше не буде!” Актор укpаїнського nоxодження nозбавuв заpобітків “сотні pоsіян”: як йому вдaлося
наступна статтяПоліцейський: “3aaкuдaaйте мене кaмiнням, алe я мaю право на влacну думку cтоcовно Дніпра. На лiнії я вже зaнaдто довго”