Зеленський заявив про 2 загиблих і 24 поранених у Києві.
Російські удари по Києву 23 вересня призвели до загибелі двох людей, ще 24 – отримали поранення. Президент України Володимир Зеленський, який перебуває на полях Генасамблеї ООН заявив, що РФ продовжує атакувати цивільну та критичну інфраструктуру, саме тому міжнародний тиск на Москву має посилюватися. Про це повідомив у Telegram.Досліджуйте Інтерактивні Карти
“Від ранку триває ліквідація наслідків російських ударів по Києву. Багато дронів запустили по місту, значна частина з них реактивні. Росія і далі перетворює цивільну й критичну інфраструктуру на мішені: фармацевтика, заправки, залізниця, звʼязок, торговельні центри. Станом на зараз відомо, що дві людини загинули. Ще 24 поранено. Мої співчуття рідним та близьким. Були також удари по містах і громадах восьми областей”, – повідомив Зеленський.
Окремо президент наголосив на міжнародному вимірі війни та роботі української влади під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, одним із ключових питань залишається збереження підтримки України та посилення обмежень проти Росії.
“Під час кожної зустрічі на Генасамблеї ООН працюємо, щоб підтримка України була. І не менш важливий справедливий санкційний тиск на Росію. Україна вдячна усім, хто діє і тисне принципово. Фактично всі наші партнери погоджуються, що, коли є такі удари, поки ця терористична війна триває, не час для слабкості”, – наголосив глава держави.
Президент також заявив, що обмеження мають впливати не лише на державу-агресора, а й на її представників, які можуть розраховувати на затягування війни.
“Важливо, щоб санкції були сигналом для Росії та, зокрема, її олігархів, що війну треба закінчувати, а не пересиджувати. Дякую всім, хто допомагає Україні!” – підсумував Зеленський.
Чи витримає опалювальний сезон енергетика Києва
Київ входить в опалювальний сезон із ризиком ударів по котельнях і неповністю відновленими потужностями ТЕЦ. Частину пошкодженого обладнання столичної енергосистеми до холодів відновити не встигнуть. Про це повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Найбільш уразливими можуть стати не лише великі об’єкти генерації, а й локальна інфраструктура, від якої залежить теплопостачання окремих районів. За словами Харченка, українська розвідка вже фіксує відповідні ризики.
“Росіяни в плані цілей виставляють не тільки ТЕЦ. Вони виставляють і котельні як цілі. Тому дуже сильно буде залежати по факту від роботи ППО, кожного конкретного захищеного об’єкту, наскільки там реально встигли захистити”, – сказав він.
Окремою проблемою залишається стан столичних ТЕЦ після попередніх атак. Обладнання, зруйноване навесні 2026 року на ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5, до початку холодів повністю відновити не встигнуть.
Ситуацію має частково компенсувати створення резервних джерел для ТЕЦ-6, однак їхнє введення очікується лише у січні. Це означає, що на старті опалювального сезону Київ матиме менше доступних можливостей для заміщення пошкоджених потужностей.
“Неможливо продублювати за шість місяців те, що будували 60 років. Просто це неможливо. Особливо, коли нема грошей”, – підсумував Харченко.
