Давайте скажу кілька слів про наш Конституційний Суд, який на цьому тижні вирішив протиставити себе державі та суспільству.
Відверто. Віч-на-віч. Як між своїми. Тому що це вже зовсім не про чесну політичну конкуренцію. І зовсім не про Конституцію, верховенство права, законність. І точно не про справедливе майбутнє. Швидше, це про традиційну нашу брудну політику, коли своїм усе, а суспільству – злидні.
Це про змову старих еліт, які взагалі не хочуть нормальної держави тут.
Це про те, як не можна робити в сучасному світі.
Так от, сьогодні на одній шальці терезів – знищення всього того, заради чого боролися на всіх наших Майданах. Хіба ми не хочемо, щоб чиновники звітували перед суспільством? Чи щоб вони не нахабнішали все більше від безкарності? Чи щоб державний ресурс розподілявся справедливо, а не тільки для обраних олігархів? Ми, суспільство, вже неодноразово казали – так, хочемо нових відносин. А от Конституційний Суд, судді якого були призначені старою системою та моїми попередниками, тими самими, які завжди «руку на серце» й сорочку готові рвати за країну, вважають інакше. Всім їм конче потрібне збереження «касти недоторканних». Вони (судді) довго сиділи в засідці. Поки не почалися, нарешті, перевірки декларацій чиновників. Поки НАБУ вже від нашої влади не отримало право на повноцінну оперативно-розшукову роботу. Поки не запрацював Вищий антикорупційний завдяки зміні влади у 2019-му.
І ось тут їм усім стало страшно. Дуже. І відразу захотілося вийти з усіх домовленостей про створення іншої, прозорої реальності. Формальні приводи знайдені. І раптом Суд у прискореному форматі починає розглядати та скасовувати фундаментальні закони. Всю антикорупцію. НАБУ, якому ми дали можливості. НАЗК, яке почало прискіпливо дивитися, хто й скільки заробив і витратив. На черзі – той же Вищий антикорупційний, який саджатиме топ-крадіїв за ґрати. Ну не хочуть старі еліти платити за будь-якими рахунками. Не хочуть відповідати за свої шикарні роки безконтрольного життя.
На іншій шальці терезів – повноцінна свобода. Повноцінні права людей і гарантії справедливості. Повноцінна сучасна держава, де будь-який чиновник може й повинен декларувати свій дохід та відправлятися у в’язницю, якщо його витрати сильно перевищують доходи. На іншій шальці терезів – усі ми, громадяни вільної країни. Тієї, яку ми досі намагаємося вирвати в олігархів. Тієї, де не можна нахабніти, обкрадати, скуповувати міністрів і депутатів.
Я точно знаю, що сьогоднішній демарш Конституційного Суду – це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти Президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий Президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть – на Хелловін всі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя.
Так співпало.
Прізвища чортів ви прекрасно знаєте.