“Ну от, і мене догнала спроба обслуговуючого персоналу заборонити мені розмовляти українською мовою. В Одесі.
До цього мого знайомого висадили із таксі. За те, що розмовляв українською. Йому таксист так і сказав. І відмовився везти далі.
На сестру кричав відвідувач дорогого ресторану на Дерибасівській за те, що вона розмовляла українською по телефону за сусіднім столиком, а йому заважала її українська.
От і я, напередодні Святвечора, заїхала в магазин Рошен, що в Одесі розташований на проспекті Академіка Глушко, 16/1. Докупити солодощів гостям.
Вже на касі, заплативши, попросила охоронця з неправильно одягненою маскою (коли ніс над маскою) відійти від мене, дотримуючись дистанції. Охоронець (на першому фото) чомусь стояв впритул. Ще жодного разу не відчувала до себе таку фізичну увагу охоронців в магазині.
–
Відреагував він миттєво: – А чего это вы тут на укрАинском разговариваете? После 16-го будете, а пока тут русский язык! А сейчас давайте уходите отсюда! Всё купили? Так уходите!
Що? ЩО?!
Попросила покликати керівництво магазину. Прийшов чоловік (він на другому фото), на бейджику напис: Олег, керівник. Без прізвища. Розповідаю йому про інцидент.
–
Керівник Олег мені каже таке, буквально: – Ничего страшного не произошло, мы разберёмся.
Я намагаюсь знімати це дійство на мобільний телефон. В цей час на мене нападає охоронець, починає штовхати і намагається відібрати телефон, волаючи, що тут зйомки заборонені.
Телефон він, звісно, не зміг відібрати. Я викликала поліцію і зателефонувала на гарячу лінію Рошен. На гарячій лінії зразу ж вибачились, все зафіксували, обіцяли відреагувати і перетелефонувати.
Поки їхала поліція, керівник магазину заховав охоронця в комірчину. Потім, за півгодини, підійшов і сказав, що керівництво з Києва останнього відсторонило.
Поліція приїхала за півтори години. Після моїх наполегливих дзвінків. Правда, працівники поліції виявились адекватними і сумлінними. Керівник магазину повідомив поліції, що охоронця вже відправив додому і взагалі, його звільнено.
А потім повідомив, що охоронні послуги магазину надає компанія Легіон, а Дегтярьов Леонід Анатолійович, той охоронець, який на мене кидався, є співробітником саме Легіону, а не Рошену.
На щастя, кілька людей були на моєму боці і дали покази поліції.
Сказати, що в шоці, нічого не сказати. В моєму місті, в моїй країні мені будуть розповідати, якою мовою мені тут спілкуватися?! Серйозно?!
До речі, за весь цей час зі мною розмовляли виключно російською, окрім однієї співробітниці, молодої дівчини, яка підійшла до мене і вибачилась.
Цю справу я доведу до кінця. Обов’язково.
Буду вас інформувати.” – обіцяє у Фейсбук одеситка Жанна Мандриченко.
Загрузка...
