Учора нам знов продемонстрували куди рухається наша країна. За день до цього міністр фінансів каже, що змінювати зараз голів податкової та митниці «не до часу», а наступного дня вони вже «втратили довіру» та їх пішли. Водночас, вмить, як до цього позбавилися уряду Гончарука, генпрокурора Рябошапку та інших. І якщо до результатів роботи Нефедова ще є питання, тому що митні надходження значно зменшились, то відомство Верланова навпаки, не зважаючи на кризу, збільшило податкові перерахування до бюджету. При цьому звинувачення трехтиждневого міністра Уманського у «скрутках» ПДВ не витримує будь-яку адекватну критику. Очищення цих двох галузей виявилось не до вподоби деякім силам, які зараз впливають на владу. Звільнені місця, і не тільки ці два, поступово займаються людьми часів Януковича та представниками олігархічних груп. За це на головних телеканалах не чіпають президента, а показують нам кіно, де за рік все змінилось на краще. Я дуже б цього хотів, але бачу зовсім інше.
Чи спробою все врятувати разом, чи у якості відволікаючого від позбавлення реформаторів маневра, в уряд запрошують Саакашвілі. Можна по різному ставитися до колишнього президента Грузії, але, і його прихильники, і хейтери, визнають, що це дестройер, який може зламати систему. Навряд чи йому це дадуть зробити, але шуму буде вдосталь.
Я не є прихильником ні Зеленського, ні Порошенка, ні будь кого з нинішніх політиків. Мені не байдуже лише Україна та її народ. І я буду завжди підтримувати тих, хто щиро дбає про їх інтереси, але, нажаль, я бачу все менше таких людей зараз у владі.
За матеріалами зі сторінки Олега Сенцова