А нічого ж нового в Сенцова не прозвучало. Все вже було під цим небом Це вони лише думають, що такі оригінальні… У 1998 – на початку 1999 року, коли Вячеслав Чорновіл уже добряче допік рашистським політикам, у нас раптово почали вибухати закладені ще в КГБ СССР консерви. Тези були ті ж самісінькі. Що “Чорновіл уже всіх замучив своїм авторитарним стилем управління / Пора дати дорогу молодим / Через Чорновола та його Рух не можуть пробитися інші політики й партії / Чорноволу вже ніколи не перемогти – в нього нема шансів і підтримки, він вороже сприймається виборцями”. Потім, коли підготували й проплатили розкол Руху, на розкольницькому антиз’їзді Черняк кричав: “Якщо Рух перечепився через Чорновола, то Рух його переступить”, а над президією зрадників висів лозунг: “Зміни йдуть”. Прийшли й переступили. Зовсім невдовзі – 25 березня 1999-го…
До речі, саме тоді Вячеслав Чорновіл був ЄДИНИМ володарем високого рейтингу серед демократів, усі інші балансували в межах до 1-2%. А в Адміністрації Кучми провели опитування (повноцінною соціологією я б його ще не називав) і раптом отримали прогноз, що за таких тенденцій у другий тур можуть вийти Чорновіл із Морозом, а не Кучма із вигідним Симоненком. Після того вже запрацював годинниковий механізм до зловіщого КАМАЗа на Бориспільській трасі.
А що сьогодні? Та точнісінько все так само! Навіть заяви наших “білих пальтечок” нічим не відрізняються. Щоправда, тоді ще терміну “білі пальта” не було, а була звичайна продажна московська агентура, яка попала в папки сексотів КГБ ще при Союзі, а борги віддавала новим господарям, які вчасно вивезли до себе архіви. Ті хоч викриття боялися, а нинішні вже просто за кісточку з панського стола вислужуються. От ще забув нагадати: серед тодішніх свідків секти “Чорновіл повинен піти” усі, як на підбір, були дуже “ідеологічно правильні” – виключно прописні націоналісти, вивірені демократи та рафіновані інтелігенти. Тепер співпадіння з нинішнім днем уже повне. А тодішні комуністи чи нинішні Оппі за Жоппі могли хіба дивитися збоку й аплодувати.
Щодо Сенцова… Добре, що його вирвали з тюрми. Забирати треба всіх. Але й перевіряти треба краще. СБУ колись тупо провтикало перевірку Савченко, а там давно були такі чорні агентурні плями, що наші силовики не могли б їх не побачити. Але їм перевірку не замовили, а самим в голову не прийшло. А із Сенцовим можу бути що завгодно. Найперше, він просто немудра й дуже непослідовна людина. Шарпається, щось мудре сказати хоче, відчуває свою переоціненість і невідповідність створеному образу. Зрештою, це й наша спільна проблема – з жертви режиму ми чомусь спішимо для себе зліпити героя. Жертва заслуговує на співчуття, а героям ми доручаємо кудись нас вести. А він же морально не визрів. Це ж не вперше, уже ж раз облив брудом Порошенка, а потім до нього на суд підтримувати прибіг… Мені здається, що він і сам до кінця міг не зрозуміти, що бовкнув. Думав, що буде, як завжди: “Наше діло півняче – прокукурікав, а там хоч не розвидняйся”. А тут його фразу через платну рекламу рашисти розганяти стали та й усі моральнонестікі на ній погоріли – тобто, почався великий шухер. І нерозумний Сенцов для нас уже назавжди чужий та осоружний, а для тих, хто його використав, він лише відпрацьований матеріал. Від завищеної самооцінки багато поганого стається.
Чи могло бути щось гірше (я про ті консерви)? Не знаю. Але після звільнення Сенцова очікували від нього якогось потужного твору про долю інтелігента в московських катівнях. Це ж який сценарій міг би бути! Он Станіслав Асєєв написав Історію одного концтабору. Ми саме цього від нього й очікували. Сущенко в своєму жанрі відобразив власні почуття й переживання творчої людини у московській неволі. А Сенцов чомусь побоявся. Чи не захотів. Ніби й нічого такого, а осад залишився…
Загрузка...
