Ненавиджу себе інколи, або як не втратити україномовного клієнта.
Умань. Кав’ярня.
– Прошу американо.
– З сахаром?
– Ні. Прошу одну цукру)))
– Одну ложку сахара?
– Ні. Ложку цукру)))
– Я живу у вільній країні(((. Якою хочу – такою мовою говорю(((!
– Дякую, я вже не хочу кави. Гарного Вам вечора!P.S. щиро вдячний двом клієнтам, які підтримали мене і відмовилися від уже придбаної кави.
