Романтика… Чотири роки я вставала о шостій ранку, щоб встигнути з’їздити в ту квартиру, перевірити, чи все гаразд, зустріти подобових квартирантів, прибратися і вирішити проблеми, якщо вони є. Чотири роки я відкладала ці нещасні гроші з оренди! І ось тепер родичі чомусь дружно вирішили, що ці гроші – спільні. khristina 19.12.202519.12.2025 No Comments – Ти не можеш сама розпоряджатися такими великими грішми! – Вигукнув Андрій. – Чому це? – я аж дихати перестала…
Я в Іспанії працюю вже добрих 15 років. Ну ви ж розумієте, чого всі жіночки так рвуться закордон? Там зарплати високі. Мені ще й пощастило потрапити у родину хороших сеньйорів. Вони дуже добре до мене відносилися, давали легку роботу. Та і чесно, я вже так звикла до них, мову на відмінно вивчила. І щоліта давали мені відпустку, аби я поїхала до рідних у Чернівці. Побуду тут місяць чи більше, онуків та діток побачу… khristina 19.12.202519.12.2025 No Comments Я в Іспанії працюю вже добрих 15 років. Ну ви ж розумієте, чого всі жіночки так рвуться закордон? Там зарплати…
Ми з чоловіком одного віку, обом по 20 років. Після весілля вирішили пожити разом із його мамою, поки що накопичуємо гроші на своє житло. А свекруха мені трапилася така класна, я від неї в захваті. Вона мене повністю розуміє, йде в ногу з часом та модою, ніколи не повчає та не читає мені нотації. Є тільки в ній одна риса характеру незвичайна, але це я полюбила. Моя свекруха завжди каже правду в обличчя. Як би прикро не було, але вона ніколи й нічого не приховує. Потім я зрозуміла, що це найкраща її риса, тому що я точно знаю, що вона думає і не чекаю ніякої каверзи. Тим більше зрештою вона завжди виходить права. Так мені чоловік зателефонував, сказав, що він на роботі затримається. khristina 18.12.202518.12.2025 No Comments Ми з чоловіком одного віку, обом по 20 років. Після весілля вирішили пожити разом із його мамою, поки що накопичуємо…
— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки khristina 17.12.202517.12.2025 No Comments Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із…
Поверталися з Бахмyта вимучені. Заїхали по дорозі на базар, аби купити продуктів. Декілька днів тому повертався до Києва з побратимами. Ми були у Бахмуті… Заходимо у формі на базар у одному зі спальних районів. Помітив одного старенького дідуся, який продавав домашнє молоко, сир, сметану та овочі. khristina 17.12.202517.12.2025 No Comments Декілька днів тому повертався до Києва з побратимами. Ми були у Бахмуті. Там пекло, інакше не скажеш. А так хотіли рідних…
– Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка. Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи. khristina 17.12.202517.12.2025 No Comments Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли…
— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров прилила до щік. Дванадцять років шлюбу, дванадцять років я терпіла зневагу Я стояла у дверях банкетного залу з букетом білих троянд у руках і не могла повірити своїм очам. За довгим столом, прикрашеним золотистими скатертинами та кришталевими келихами, сиділи всі родичі Ігоря. Усі, крім мене. Для мене не знайшлося місця. — Олено, ти чого стоїш? Проходь! — крикнув чоловік, не відриваючись від розмови з двоюрідним братом. khristina 16.12.202516.12.2025 No Comments — Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в…
121– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько! khristina 16.12.202516.12.2025 No Comments – Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! –…
– Олена, я йду… — прокашлявшись, якимось чужим, безбарвним голосом сказав Олег. – У гараж, чи що? — машинально буркнула Олена, побіжно глянувши на чоловіка. – Ні. Олена, я йду від тебе. До іншої жінки… Недочищена картопля випала у неї з рук і, підстрибуючи, бадьоро покотилася під стіл. Олена якийсь час спостерігала за її втечею, намагаючись перетравити сказане, потім різко розвернулася і впритул подивилася на чоловіка. Нарешті до неї дійшов сенс сказаного. khristina 15.12.202515.12.2025 No Comments – Олена, я йду… — прокашлявшись, якимось чужим, безбарвним голосом сказав Олег. – У гараж, чи що? — машинально буркнула…
– Допоможи, благаю, це ж твоя дочка, – Наталка валялася в ногах у Павла, заливаючись сльозами. Біля дверей стояла його дружина і дивилася на все це з якимось дивним виразом обличчя. khristina 11.12.202511.12.2025 No Comments – Допоможи, благаю, це ж твоя дочка, – Наталка валялася в ногах у Павла, заливаючись сльозами. Біля дверей стояла його…
