Звістка

Україна мала надзвичайно успішний рік у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції і продовжить стратегічний курс, визначений і закріплений у Конституції, на набуття повноправного членства у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. Про це заявив Президент Володимир Зеленський у виступі на відеоконференції керівників закордонних дипломатичних установ України, яка розпочалася у Києві.

«Наш спільний вибір – бути частиною демократичного світу та утверджувати високі демократичні стандарти в Україні. А на міжнародній арені маємо бути активними промоутерами демократичних цінностей та зміцнювати своє становище як суб’єкта, саме суб’єкта, а не об’єкта, геополітичних відносин», – наголосив Глава держави.

Він нагадав, що на сучасній геополітичній карті світу Україна займає стратегічно важливе місце, де з одного боку – вільний і людиноцентричний світ, де правлять демократичні цінності, свобода та безпека, а з іншого – частина світу, яка поки що рухається шляхом панування над людиною та її свободами. За словами Президента, Українська держава давно визначилася з напрямком свого руху.

«Стратегічний курс України визначений і закріплений у Конституції – набуття повноправного членства України у Європейському Союзі та в НАТО. Ми мали надзвичайно, я вважаю, успішний рік у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції», – констатував Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що у відносинах з ЄС Україна потребувала нових цілей, які сприятимуть наближенню до ключової стратегічної мети – отримання нею чіткої перспективи членства у ЄС. Успішним ґрунтом для цього став 22-й Саміт Україна – ЄС.

«За результатами Саміту нам вдалося визначити нові амбітні цілі у наших відносинах, над якими ми спільно працюватимемо з нинішнім складом інституцій ЄС», – сказав Глава держави.

За його словами, йдеться насамперед про оновлення Угоди про асоціацію та проведення у 2021 році спільної оцінки досягнень її цілей, яка має стати рушійною силою процесу оновлення документа.

«Наша мета – використати процес оновлення Угоди для максимальної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС», – наголосив Президент.

Він зауважив, що ключовим завданням у сфері торгівлі на найближчі два роки є укладення Угоди з ЄС про «промисловий безвіз», у сфері секторальної інтеграції – залучення України до реалізації Європейського зеленого курсу, а також – укладення Угоди про спільний авіаційний простір, підписання якої планувалося здійснити на початку наступного року. Також держава має на меті й надалі докладати зусиль у напрямку інтеграції енергетичних ринків України та ЄС і максимального наближення України до Єдиного цифрового ринку Євросоюзу.

«Усі ці завдання – не лише для нашого Представника при ЄС. Це завдання для кожного посла у державах – членах ЄС та у країнах-кандидатах», – зазначив Володимир Зеленський.

На переконання Президента, успішними були й наші зусилля в напрямку відносин з Північноатлантичним альянсом, адже Україна отримала запрошення приєднатися до Партнерства НАТО з розширеними можливостями. Тож тепер завданням для української дипломатичної служби є максимальне використання політичного, безпекового та військового потенціалу цього формату, заявив він.

«І це завдання – не лише майбутньому Главі Місії України при НАТО, і не лише послам у державах – членах НАТО. Мають також попрацювати посли в Грузії, Йорданії, Австралії, Фінляндії, Швеції – тих країнах, які вже успішно користуються саме цим форматом. А що стосується діяльності Місії України при НАТО – я хочу бачити українських дипломатів і військових не лише у штаб-квартирі в Брюсселі, а й в усіх структурах партнерства НАТО», – резюмував Президент.

На його думку, лише в такому разі є шанси відновити засідання Комісії Україна – НАТО на високому рівні або отримати рішення Альянсу запросити нашу країну до Плану дій щодо членства.

Джерело

Народні депутати більшістю голосів проголосували за пропонований президентом України законопроект №3760, який передбачає створення раніше анонсованих Володимиром Зеленським інвестиційних “нянь” для бізнесу зі значними інвестиціями.

Про це повідомляє Obozrevatel.

“За” документ проголосувало 252 нардепи. Зокрема, з них 221 голос дали члени президентської фракції “Слуга народу”, а 20 голосів – депутатська група “Довіра”.

Законопроєкт, зокрема, передбачає держпідтримку інвестору у формі:

• податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування (обладнання);
• надання права на користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного проєкту зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами;
• забезпечення об’єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави.
• Загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт.

Перелік вимог до компаній, які претендують на держпідтримку:

• розмір інвестицій у проєкт має становити щонайменше 20 млн євро;
• проєкт реалізується на території України у сферах переробної промисловості, інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров’я, освіти, спорту (винятки становлять сфера відновлюваних джерел енергії, добувна промисловість, рослинництво та фінансова сфера);
• у процесі реалізації проєкту має забезпечуватись створення щонайменше 80 робочих місць із середньою зарплатою працівників не менш як на 15% вищою за середню зарплату у відповідній галузі в регіоні у попередньому календарному році;
• строк реалізації проєкту не має перевищувати 5 років.

Перелік компаній, які не можуть претендувати на “інвестнянь”:

• компанії, які не розкрили інформацію про кінцевого власника;
• компанії, у яких понад 50% акцій належать офшорним компаніям;
• компанії з понад 10% акцій з держави-агресора (Росії) та компанії, зареєстровані у Росії;
• компанії, щодо яких Україна застосувала санкції.

Джерело