Виходила я заміж неймовірно щасливою і закоханою. Жили ми з чоловіком добре, обоє успішно працювали, тож взяли квартиру в іпотеку, виплатили її раніше терміну. І ніби все гаразд було, але чоловік був категорично проти дітей.
Він весь час говорив мені, що хоче взяти ще одну квартиру в іпотеку, виплатити швиденько її, здавати в оренду і жити на ці гроші і не працювати. Чесно, мені така позиція чоловіка не дуже подобалася, але я думала, нехай помріє.
З роками мені все більше хотілось малюка, а чоловік так само був категоричний. Потім він почав приходити додому пізно, від нього несло перегаром і дешевими жіночими парфумами. Я мовчала і ось одного вечора він зізнався, що закоханий в одну дівчину, вона на 15 років молодша за нього і вона, так само, як і він, не хоче дітей.
Він пообіцяв залишити мені квартиру, аби тільки пошвидше розлучитись. Я підписала всі документи і наші шляхи розійшлись.
Минуло півроку, я тільки почала звикати до самотності і тут на весіллі подруги познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Зараз я заміжня і ми чекаємо поповнення в родині, а мій колишній поневіряється по бабам, то в однієї, то в іншої.
Коли його молода пасія кинула, він захотів повернутися до мене, але я вже була заміжня, та й більше я не хотіла жити з людиною, яка мене зрадила.
А не так давно мені подзвонили з лікарні і сказали, що мій колишній чоловік просить, щоб я прийшла до нього. Я прийшла, а живіт вже був вище носа, колишній побачив, заплакав і сказав, що він був повний бовдур, а тепер пізно.
Загрузка...
