Гаряча фаза російсько-української війни може бути завершена вже цієї осені, дедлайн — листопад 2026-го. Але є основна умова для її припинення — гарантії безпеки, які мають надати Україні партнери.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з депутатами провладної фракції “Слуга народу”. Про що йшлося в ході спілкування, розповіла депутатка від цієї фракції Ольга Василевська-Смаглюк.
За словами депутатки, більшість часу, відведеного для спілкування з парламентаріями, президент говорив про завершення гарячої фази війни.
“Президент зазначив, що до листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу. Зараз у нас є перевага на фронті, якою можна скористатись. Основна мета — не дати РФ можливість обманути і після короткої перерви розпочати нові бойові дії, новий наступ”, – повідомила народна обраниця.
Наразі українська влада очікує від Європи, щоби та визначилася зі своїм представником на переговорах з Росією. Водночас у Києві розраховують і на подальше сприяння Вашингтона у мирному процесі та вже незабаром чекають візиту американської делегації до української столиці.
Як просувається процес вступу до ЄС
Цьому питанню президент також приділив увагу під час зустрічі. Зеленський зазначив, що українським парламентом вже ухвалено всі законодавчі зміни, які необхідні для відкриття переговорних кластерів, і що до літа ці кластери мають почати діяти.
Водночас президент скептично оцінив пропозицію Мерца щодо надання Україні асоційованого членства в ЄС, тобто членства без права голосу і без перспективи повноцінних та обопільно вигідних торговельно-економічних відносин. Він вважає, що такий формат був би несправедливим для українців, які ціною свого життя захищають всю Європу.
Що буде зі змінами до податкового законодавства
Окрему увагу під час обговорення приділили майбутньому голосуванню у Верховній Раді. Учасники зустрічі домовилися продемонструвати консолідовану підтримку законодавчих ініціатив, що стосуються закупівель і поштових відправлень у межах Митного кодексу та виконання зобов’язань перед місією МВФ.
Разом із тим законопроєкт щодо SEPA (приєднання України до платіжної зони євро) наразі не має достатньої кількості голосів для ухвалення. Як пояснила Василевська-Смаглюк, однією з причин є те, що главі держави нібито не змогли повною мірою донести значення та актуальність цього документа.
